Військовий писар
Військо́вий пи́сар (кошовий писар) — виборна службова особа, що відала всією канцелярією Запорізької Січі у 16-18 століття.
Загальний опис
Розсилав накази по куренях, вів рахунки прибутків і витрат, здійснював дипломатичне листування.
Ведучи всю документацію і кореспонденцію, писар мав значний вплив на внутрішню і зовнішню політику Війська Запорізького. Особа, яка отримала лист або відписала його замість писаря, страчувалася.
У роботі писарю допомагав кошовий підписарій.
Знаком посади військового писаря була довга чорнильниця — каламар («калям» — від схід. тростина), яку він під час військових рад зберігав за поясом, а також гусяче перо, застромлене за праве вухо.
Обирався козацькою радою терміном на рік, але, як правило, займав цю посаду протягом багатьох років.
Останнім писарем Запорізької Січі був Іван Глоба.
Див. також
Цікаво
- В Радянській армії писарями називали спеціально навчених військовослужбовців, які вміли креслити і писати плакатними шрифтами тушшю і залучалися до графічного оформлення бойових документів.
- Із розповсюдженням в армії офісної комп'ютерної техніки бойові документи розробляються на персональних комп'ютерах, проте військовослужбовців - операторів цих комп'ютерів - за традицією називають писарями.
Джерела та література
- О. Л. Олійник. Кошовий писар, військовий писар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 265. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.