Креслення

В українській мові умовне графічне зображення якогось об'єкта (машини, споруди, виробу тощо), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, кальці тощо або з допомогою комп'ютера в САПР має назву «кресленик»[4][5] та «креслюнок»[6].

За ДСТУ 3321:2003[1] у системі конструкторської документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що стосується конструкторської документації слід вживати «кресленик» (слово «креслення» вживається лише у значенні процесу створення кресленика або як назва навчальної дисципліни).

Складальна одиниця - виріб, що складається з двох і більше складових частин

Складальна одиниця - виріб, що складається з двох і більше складових частин, з'єднаних між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями (зшиванням, свинчуванням, зварюванням, пайкою, клепкою, розвальцюванням, склеюванням, з'єднання металевими дужками тощо).

Наприклад: верстат, конвеєр, ливарний ківш, мотор-редуктор, зварний корпус та ін.

Tехнічні креслення

Будівельні креслення

По галузях: технічні креслення, будівельні креслення.

У свою чергу, технічні та будівельні креслення можна розділити за призначенням.

Технічні: складальний креслення, габаритний креслення, монтажний креслення, пакувальний креслення тощо згідно з ГОСТ 2.102-68.

Будівельні: архітектурні рішення, генеральний план, холодопостачання, інтер'єри та ін.

За методом проектування: спочатку побудова 3D, потім креслення і навпаки.

По носію: цифрові, паперові

Аркуші формату А

Міжнародний стандарт розмірів аркушів, ISO 216 (ДСТУ ISO 5457:2006[7]; ГОСТ 2.301-68[8]), побудовано на основі німецького стандарту розмірів аркушів DIN 476. В стандарті ISO відношення ширини до довжини аркушів різних форматів однакова, та дорівнює ${\displaystyle {\sqrt {2}}}$), або приблизно 1 : 1,4142. Базовим форматом аркуша паперу є A0, площа якого дорівнює 1 м². Кожен з наступних форматів аркушів A1, A2, A3, і т. д., має вдвічі меншу площу за попередній. Ці формати за ГОСТ 2.302-68 мають назву «основні формати».

Основний формат — формат конструкторського документа, якому віддають перевагу, розміри сторін якого становлять 1189 мм × 841 мм (A0) або одержаний послідовним діленням його на дві рівні частини паралельно до меншої сторони до формату 297 мм × 210 мм (A4)[1].

Додатковий формат — формат конструкторського документа, який утворюють збільшенням меншої сторони будь-якого основного формату на величину, кратну до її розміру[1].

Масштабом називається відношення лінійних розмірів зображення, поданого на кресленні, до відповідних розмірів предмета.

Зображення предмета на кресленику може бути виконано в натуральну величину, зменшеним або збільшеним.

ГОСТ 2.302-68[9] встановлює наступний ряд масштабів зображень на кресленнях:

масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

натуральна величина — 1:1;

масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

Масштаб зображення записують у відповідній графі основного напису креслення. Якщо деякі зображення креслення виконані у масштабі, який не збігається з масштабом, зазначеним в основному написі креслення, його записують у дужках поряд із позначенням виконаного нижче зображення.

Також чинний ДСТУ ISO 5455:2005[10], рекомендовані ряди для застосування на технічних креслениках масштабів наступні:

• масштаби зменшування: 1:2; 1:5; 1:10; 1:20; 1:50; 1:100; 1:200; 1:500; 1:1 000; 1:2000; 1:5000; 1:10 000.
• натуральна величина: 1:1.
• масштаби збільшування: 2:1; 5:1; 10:1; 20:1; 50:1.

За необхідності застосовувати більші чи менші масштаби ніж ті, що наведені вище, рекомендований ряд масштабів можна розширити в тому чи іншому напрямку за умови, що необхідний масштаб буде утворений з рекомендованого шляхом множення його на 10 у цілому степені.

Основними елементами будь-якого кресленика є лінії. В залежності від їх призначення вони мають відповідні тип і товщину. Зображення предметів на кресленні є поєднання різних типів ліній.

Типи ліній, їх призначення і товщина встановлені ГОСТ 2.303-68[11] (ISO 128) та/або ДСТУ ISO 128-24:2018[12]. Суцільна товста основна лінія прийнята за вихідну. Товщина її S повинна вибиратися в межах від 0,6 до 1,5 мм. Вона вибирається в залежності від величини і складності зображення, формату аркуша та призначення креслення. Виходячи з товщини суцільної товстої основної лінії вибирають товщину інших ліній за умови, що для кожного типу ліній в межах одного креслення на всіх зображеннях вона буде однаковою.

Види, товщини та призначення ліній за ГОСТ 2.303-68

• Зразки ліній
• 
  Суцільна товста
• 
  Суцільна тонка
• 
  Суцільна хвиляста
• 
  Штрихова
• 
  Штрих-пунктирна тонка
• 
  Штрих-пунктирна потовщена
• 
  Розімкнена
• 
  Суцільна тонка із зламом
• 
  Штрих-пунктирна з двома крапками тонка

Правило розгортання проєкцій на основні площини

Основні види

Зображення у кресленні — це графічне відображення предмета на площині кресленика[1], отримане методами паралельного (переважно) або центрального проєкціювання.

Зображення деталей на креслениках повинні давати повне уявлення про їх форму, розміри та інші дані, необхідні для їх виготовлення та контролю. При паралельному проєкціюванні вони поділяються на зображення, отримані методом ортогонального і зображення, отримані методом аксонометричного проєкціювання.

Розрізи

Приклад виконання східчастого розрізу

Розріз — ортогональна проєкція предмета, який уявно розсічено однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь[1]. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять січні площини та уявно не показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними січними площинами і показують лише ті деталі та їх частини, що розташовані за січною площиною.

Перерізи

Приклади виконання перерізів за ГОСТ 2.305-2008:
а) винесений переріз;
б) накладений переріз

Переріз — ортогональна проєкція фігури, одержана в одній чи декількох площинах або поверхнях за уявного розсічення предмета, що проєктується[1].

Різницею між розрізом та перерізом є те, що в перерізі зображають лише те, що розміщене безпосередньо у січній площині, а все, що розміщене за нею, не зображується.

Аксонометричні проєкції

Прямокутна ізометрична проєкція деталі типу «Втулка», виконана на основі її ортогональних проєкцій

Проте не завжди ортогональні проєкції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проєкції. Вони передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в натурі. За способом розташування системи координат і вибором напряму проєкціювання аксонометричні проєкції поділяються на:

• ізометричні;
• диметричні;
• триметричні.

Приклад написання букв української абетки креслярським шрифтом

Усі написи на креслениках виконуються креслярським шрифтом, розміри якого та накреслення літер, цифр та знаків встановлює ГОСТ 2.304-81[19] або ДСТУ ISO 3098-6:2007[20].

Згідно з вимогами стандарту шрифт буває без нахилу та з нахилом під кутом 75° до горизонту. На креслениках усі написи рекомендовано виконувати з нахилом літер, цифр та знаків.

ГОСТ 2.304-81 регламентує написання літер кирилиці, латинського та грецького алфавітів та арабських та римських цифр. У цьому стандарті також наведені приклади написання деяких знаків.

Шрифти розрізняють за розміром та типом. Розмір шрифту визначається розміром великої літери та береться з ряду: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. З цього ряду не рекомендується використовувати шрифт 1,8.

ГОСТ 2.304-81 встановлює типи шрифтів А та Б. Тип шрифту визначає товщину лінії накреслення шрифту. Цей параметр позначається літерою d.

Для типу А — d = 1/14h.

Для типу Б — d = 1/10h.

Дроби, показники, індекси і граничні відхилення виконуються відповідно розміром шрифту на один ступінь меншим, ніж розмір шрифту основної величини, до якої вони приписуються або однакового розміру з розміром шрифту основної величини.

Виготовлення креслення починається з розміщення аркуша паперу чи іншого матеріалу на гладкій рівній поверхні з прямими кутами і прямими сторонами — зазвичай креслярській дошці з використанням креслярського інструменту (олівця, лінійки, циркуля, рейсшини, лекала, еліпсографа тощо).

Копії і репродукції з вихідних креслень, доповнені при необхідності спеціальним змістом і призначені для вирішення поточних задач виробництва.

Нанесення на креслення, виконані олівцем, тушшю і перекладними зображеннями, спеціального захисного лаку, що являє собою рідкий прозорий спиртовий полімер. Захисний лак наноситься на креслення пензлем, розпилювачем або за допомогою лакувальної машини, що складається з лакофарбового апарата — приводу, відкидних напрямних і приймального стовбурів і двох валиків, між якими пропускається креслення; один з цих валиків поміщений у ванну з лаком. Максимальна робоча ширина валиків 650 мм, продуктивність до 15 м/хв, габарити 950 × 550 × 800 мм, маса 90 кг.

• Технічне креслення
• Проєкційне креслення
• Кресленик деталі
• Складальний кресленик
• Електронна модель виробу
• Деталювання
• Туш (фарба)

• ДСТУ ISO 128-1:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 1. Передмова та покажчик понять стандартів ISO серії 128 (ISO 128-1:2003, IDT)
• Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів. — Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
• Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли. — К.: Каравела, 2005. — 304 с. — Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0
• Oдним из способов отделки печатной продукции является лакирование

• Деталювання креслеників загального виду. Навчальний посібник для студентів теплоенергетичного факультету усіх форм навчання / Гетьман О. Г., Білицька Н. В., Баскова Г. В., Ветохін В. І. — К.: НТУУ «КПІ», 2011. — 122 с.
• Креслення, рисунок, композиція: навч. посіб. / Т. М. Клименюк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 344 с. : іл. — Бібліогр.: с. 336 (11 назв). — ISBN 978-617-607-339-0
• Проекційне креслення: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. М. Клименюк, Л. І. Лучко, О. Й. Лясковський, Я. В. Ракочий; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2003. — 135 c. — (Сер. Дистанц. навчання; № 12). — Бібліогр.: 2 назви.
• Салтикова О. І. Інженерна та комп'ютерна графіка: конспект лекцій для студ. електротехнічних спец. заочної форми навчання / О. І. Салтикова. — Суми: СумДУ, 2009. — 177 с.

• Кресленик // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 113. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• (рос.) Сховище креслень — каталог різноманітних креслень.
• Сайт про креслення.