Військово-медичний клінічний центр Західного регіону

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (ВМКЦ ЗР) — військово-медичний заклад (шпиталь) у місті Львів, одна з провідних установ охорони здоров'я Міністерства оборони України. Є багатопрофільним клінічним, лікувально-діагностичним центром в якому лікуються військовослужбовці, ветерани Збройних Сил, та всі охочі цивільні пацієнти. Спеціалізація (профіль) центру — це нейрохірургія, травматологія, серцево-судинна хірургія та відновне лікування[1].

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону
Тип Військовий шпиталь
Засновано 15 травня 2007 (14 років)
Кількість ліжок 675
Клініки терапевтична; амбулаторно-поліклінічної допомоги; комп'ютерної та променевої діагностики; отоларингології та офтальмології; щелепно-лицевої хірургії та стоматології; хірургії серця та магістральних судин; психіатрії; кардіологічна; відновного лікування; інфекційних захворювань; торако-абдомінальної хірургії та інші
Адреса  Україна, м. Львів, вул. Личаківська, 26
Координати 49°50′23″ пн. ш. 24°02′39″ сх. д.

Зоною територіальної відповідальності ВМКЦ Західного регіону є вісім областей в західній України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, Хмельницька та Рівненська) де діють 7 військових госпіталів і більше ніж 50 медичних підрозділів стройових військових частин.

Історія

Роки незалежності

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону створено відповідно до "директиви № Д-322/1/" Міністра оборони України від 1 грудня 2006 року на базі 1120-го центрального військового клінічного госпіталю Західного оперативного командування[2].

У 2007 році відповідно до «Концепції розвитку військової медицини» у Львові при військово-медичному клінічному центрі Південного регіону була сформована військова частина А0233 або 66-й військовий мобільний госпіталь (66 ВМГ).

Від початку 2017 року ВМКЦ Західного регіону пролікував понад 6 500 пацієнтів. З них, близько 4 000 — діючі військовослужбовці. Також, від початку АТО 3 000 військовослужбовців отримали допомогу хірургічного профілю безпосередньо у районі бойових дій[3].

Структура
  • 10-й військовий госпіталь (м. Хмельницький, в/ч А2339)
  • 376-й військовий госпіталь (м. Чернівці, в/ч А1028)
  • 498-й військовий госпіталь(м. Луцьк, в/ч А4554)
  • 1121-ша поліклініка з денним стаціонаром (м. Івано-Франківськ)
  • 1129-й гарнізонний військовий госпіталь(м. Рівне, в/ч А1446)
  • 1397-й військовий госпіталь(Закарпатська обл., м. Мукачеве, в/ч А1047)
  • 1445 військовий госпіталь (м. Старокостянтинів, в/ч А3267)
  • 66-й мобільний військовий госпіталь(м. Львів, в/ч А0233, пп В2089)
  • Центр медичної реабілітації й санаторного лікування «Трускавецький» (Львівська обл., м. Трускавець, в/ч А1700)

Керівництво

Начальники військово-медичного клінічного центру:

Див. також

Примітки
  1. Військова медицина: бувало, що хворого виписували, а їхати нема куди. Ми це змінюємо на http://wz.lviv.ua/
  2. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ВОЕННЫЙ КЛИНИЧЕСКИЙ ГОСПИТАЛЬ ЗОК на http://www.dlab.lviv.ua/
  3. Бойові дій спричинили потребу для підготовки лікарів унікальних спеціальностей на http://galinfo.com.ua/
  4. В реанимации из-за фосфора уже двое на http://pravda.com.ua/

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.