Вікторія Бенедиктсон
Вікторія Марія Бенедиктсон (швед. Victoria Benedictsson, уроджена Брюзелюс; 6 березня 1850, Домме, Мальмехус — 21 липня 1888, Копенгаген) — шведська письменниця, провісниця шведського реалізму в літературі. Сучасні критикині та критики називають Бенедиктсон представницею раннього фемінізму.
Вікторія Бенедиктсон | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | фр. Victoria Bruzelius | |||
Псевдо | Ernst Ahlgren[1][2][…] | |||
Народилася |
6 березня 1850[1][3][…] Q10499458?[1][2][…] | |||
Померла |
23 липня 1888[1] (38 років) Копенгаген, Данія[4][1][2] ·знекровленняd | |||
Поховання | Vestre Cemeteryd[5][1] | |||
Країна | Швеція[2] | |||
Діяльність | письменниця | |||
Мова творів | шведська[2] | |||
У шлюбі з | Christian Benedictssond[6][7] | |||
Автограф | ||||
| ||||
Вікторія Бенедиктсон у Вікісховищі |
Життєпис
Народилася в селі Домме (провінція Сконе, Швеція) у 1850 році. У 21-річному віці одружилася зі вдівцем з Гербі (швед. Hörby), у якого було п'ятеро дітей. В 1873 році народила доньку Гільма, а в 1876 році — Елен. Шлюб не приніс Вікторії, як і роман з датським літературознавцем і літературним критиком Георгом Брандесом. Їх, а також невдоволення через малоінтелектуальне життя, яке змушена була вести Бенедиктсон, називають серед можливих причин її несподіваного самогубства 21 липня 1888 року в номері готелю Leopold's Hotel в Копенгагені — вона перерізала сонну артерію бритвою у дванадцяту річницю смерті доньки Елен[8].
Творчість
Поряд з Августом Стріндбергом Бенедиктсон відзначають як одну з головних фігур шведського реалістичного стилю літературного письма. Стиль її робіт відносять до літературного натуралізму. У своїх художніх вона творах описувала існуючу нерівність у шлюбі та відносинах між жінками й чоловіками загалом (романи «Гроші», 1885; «Мадам Маріанна», 1887): багато писала про права жінок; а також особливості життя провінції, в якій мешкала (книга нарисів «З Сконе», 1884). Через упередження щодо жінок писала під чоловічим псевдонімом Ernst Ahlgren.
Бібліографія
- «Stora boken» (укр. Велика книга, щоденник (1881)
- «З Сконе» (1884)
- «Pengar» (укр. Гроші, роман (1885, з перекладом фінською в 1916: «Rahaa: Romaani»)
- «Fru Marianne» (укр. Мадам Маріанна, роман 1887)
- «Den bergtagna: En kärlekens tragedi» (приблизний переклад "У горах: трагедія любові", п'єса в співавторстві з Axel Lundegård, 1890)
- «Kertomuksia» (1893)
- «Telefoonissa: Yksinäytöksinen kuvaus» (1898), драматична одноактна п'єса.
Примітки
- Victoria M Benedictsson (f. Bruzelius) — С. 172.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 25. — ISBN 978-2-221-06888-5
- Fru Alstads kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13094/C/4 (1836-1861), bildid: C0064819_00044
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119189194 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Vestre Kirkegård
- Victoria Maria Benedictsson (Ernst Ahlgren)
- http://runeberg.org/spg/15/0028.html — С. 16.
- Verne Moberg. A Brief Biography of Victoria Benedictsson. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 10 червня 2010.(англ.)
Література
- Linder S., Е. Ahlgren i hennes romaner, Stockh., 1930;
- Böök F., Victoria Benedictsson och G. Brandes, Stockh., [1949].
Посилання
- Твори Вікторії Бенедиктссон на Проекті Гуттенберг
- Твори Вікторії Бенедиктссон на LibriBox (вільна аудіобібліотека)