Вільгельміна Крістіна Нассау-Зігенська
Вільгельміна Крістіна Нассау-Зігенська (нім. Wilhelmine Christine von Nassau-Siegen), (нар. 10 червня 1629 — пом. 22 січня 1707) — німецька шляхтянка XVII сторіччя, донька графа Нассау-Гільгенбаху Вільгельма та графині Крістіни Ербах-Ербахської, дружина графа Вальдек-Вільдунгена Йозіаса II.
Вільгельміна Крістіна Нассау-Зігенська | |
---|---|
нім. Wilhelmine Christine von Nassau-Siegen | |
Ім'я при народженні | Вільгельміна Крістіна |
Народилася |
10 червня 1629 невідомо[1] |
Померла |
22 січня 1707 (77 років) Гільдбурггаузен, Саксен-Гільдбурггаузен |
Поховання | Заальфельд[1] |
Знання мов | німецька |
Суспільний стан | шляхта[1][2][…] |
Титул | графиня Вальдек-Вільдунгенська |
Рід | House of Nassau-Siegen (1623-1734)d[1][2][…] |
Батько | Вільгельм Нассау-Зігенський |
Мати | Крістіна Ербах-Ербахська |
Брати, сестри | John William of Nassau-Siegend[1][2][…], Maurice Frederick of Nassau-Siegend[1][2][…], Марія Магдалена Нассау-Зігенська[1][2][…], Ernestine Juliane of Nassau-Siegend[1], Єлизавета Шарлотта Нассау-Зігенська[1][2][…] і Hollandine of Nassau-Siegend[1][2][…] |
У шлюбі з | Йозіас II |
Діти (7) | Елеонора Луїза, Вільгельм Філіп, Шарлотта Доротея, Шарлотта Йоганна, Софія Вільгельміна, Максиміліан Фрідріх, Вільгельм Густав |
| |
Біографія
Вільгельміна Крістіна народилася 10 червня 1629 року у Хойздені. Вона стала сьомою дитиною та п'ятою донькою в родині губернатора міста, графа Нассау-Гільгенбаху Вільгельма, та його дружини Крістіни Ербах-Ербахської. Дівчинка мала старшого брата Моріца та сестер Марію Магдалену, Ернестіну Юліану, Єлизавету Шарлотту та Голландіну, яка за кілька місяців пішла з життя.
Батько помер, коли Вільгельміні Крістіні було 12. Матері не стало чотири роки потому. Старші сестри на той час вже були одруженими із графами Вальдек-Айзенбергу.
У віці 30 років Вільгельміна Крістіна взяла шлюб із 23-річним Йозіасом Вальдек-Вільдунгенським, молодшим братом графа Вальдек-Вільдунгенського Крістіана Людвіга. Наречений мав чин генерал-майора у бранденбурзькому війську та був співправителем брата. Весілля відбулося 26 січня 1660 в Арользені. У подружжя народилося семеро дітейː
- Елеонора Луїза (9 липня—25 серпня 1661) — прожила півтора місяця;
- Вільгельм Філіп (27 серпня—29 грудня 1662) — прожив 4 місяці;
- Шарлотта Доротея (1663—1664) — прожила 1 рік;
- Шарлотта Йоганна (1664—1699) — дружина герцога Саксен-Заальфельдського Йоганна Ернста IV, мала із ним восьмеро дітей;
- Софія Вільгельміна (1666—1668) — прожила півтора року;
- Максиміліан Фрідріх (25 квітня—16 вересня 1668) — прожив 5 місяців;
- Вільгельм Густав (1668—1669) — прожив 1 рік.
Мешкала родина у замку Фрідріхштайн у Вільдунгені. Йозіас мав намір реконструювати його в стилі французького бароко. Після загибелі чоловіка у 1669, Вільгельміна Крістіна продовжила фінансувати будівничі роботи.
Їхня єдина донька, що вижила, вийшла у 1690 році заміж за герцога Саксен-Заальфельдського. Вона померла у 1699 ще за життя Вільгельміни Крістіни.
Сама графиня прожила довге життя. Її не стало у віці 77 років у Гільдбурггаузені.
Генеалогія
Йоганн VI Нассау-Ділленбурзький | Єлизавета Лейхтенберзька | Філіп IV | Ютта Ізенбурзька | Ебергард XII | Маргарита Сальм-Даунська | Альберт X | Марія Ангальт-Цербстська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн VII | Магдалена Вальдекська | Георг III Ербах-Броберг | Марія Барбі-Мюлінгенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельм Нассау-Зігенський | Крістіна Ербах-Ербахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільгельміна Крістіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
- Дім Нассау-Зіген (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Вільгельміни Крістіни Нассау-Зігенської (англ.)
- Генеалогія Йозіаса Вальдек-Вільдунгенського (англ.)
- Huberty M., Giraud A., Magdelaine F. l'Allemagne dynastique Tome III: Brunswick-Nassau-Schwarzbourg — 1981. — Т. 3. — ISBN 978-2-402-06707-2
- dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis Nassau — Zaltbommel: Europese bibliotheek, 1970.