Вільгельм Вернер

Вільгельм Вернер (нім. Wilhelm Werner; 6 червня 1888, Апольда 14 травня 1945, Фалькенау) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і оберст вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Вільгельм Вернер
нім. Wilhelm Werner
Народився 6 червня 1888(1888-06-06)[1]
Апольда, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія
Помер 14 травня 1945(1945-05-14)[1] (56 років)
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2]
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Бригадефюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Нагрудний знак підводника
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС

Біографія

4 квітня 1905 року вступив у ВМФ. Учасник Першої світової війни, командир підводних човнів UB-9 (18-28 лютого 1915), UB-7 (6 березня — 11 квітня 1916) і U-55 (9 червня 1916 — 9 серпня 1918). Всього за час бойових дій потопив 63 судна загальною водотоннажністю 130 499 брт, захопив 2 судна (3 466 брт) і пошкодив 7 суден (26 161 брт).

1 березня 1920 року демобілізований і виїхав до Бразилії, де працював архітектором. У 1925 році повернувся в Німеччину. В 1930 році вступив в НСДАП (квиток № 332 189), 20 липня 1931 року — в СС (посвідчення № 9 916). З вересня 1931 по липень 1932 року — командир 23-го штандарта СС. 4 квітня 1937 року вступив на службу в зенітну артилерію. У листопаді 1938 року обраний членом Рейхстагу.

З 9 серпня 1939 року — офіцер штабу 4-ї авіаційної області, в 1930-40 роках служив в 303-му резервному зенітному дивізіону. З 20 червня 1940 року — командир 49-го, з липня 1941 по 1 вересня 1944 року — 52-го зенітного полку 21-ї зенітної дивізії, одночасно з 21 березня 1944 по січень 1945 року — командир запасних зенітних частин 1-ї винищувальної дивізії. З 1 вересня 1944 по січень 1945 року — командувач артилерією 13-го корпусу СС.

Звання

Нагороди

Примітки

Література

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. ISBN 5-699-09780-5.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.