Вільгельм Йордан

У 1868 році був призначений професором геодезії в Політехнікумі в Карлсруе.

У 1873—1874 роках брав участь в експедиції Гергарда Рольфса, який досліджував Лівійську пустелю; за підсумками опублікував працю «Фізична географія та метеорологія Лівійської пустелі» (нім. Physische Geographie und Meteorologie der Libyschen Wüste; Кассель, 1876).

З 1873 року — співредактор періодичного видання з геодезії «Zeitschrift für Vermessungswesen». Опублікував також монографію «Німецька геодезія» (нім. Das deutsche Vermessungswesen; Штутгарт, 1880, разом із Карлом Штеппесом), «Довідник з геодезії» (нім. Handbuch der Vermessungskunde; 4 вид., Штутгарт, 1893) та інші.

З 1881 року — професор Ганноверської вищої технічної школи.

Займався також і математикою — в цій області відомий модифікацією методу Гауса, що отримала назву метод Гаусса — Йордана (часто невірно називають методом Гауса — Жордана).

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.