Вільгельм Лейбл

Вільгельм Марія Хубертус Лейбл (нім. Wilhelm Leibl; 23 жовтня 1844, Кельн — 4 грудня 1900, Вюрцбург) — німецький художник-реаліст. Малював портрети і сцени сільського життя.

Вільгельм Лейбл
нім. Wilhelm Leibl

При народженні нім. Wilhelm Maria Hubertus Leibl
Народження 23 жовтня 1844(1844-10-23)[1][2][…]
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Смерть 4 грудня 1900(1900-12-04)[1][2][…] (56 років)
  Вюрцбург, Баварія, Німецька імперія[3]
Поховання
Friedhofd : 
Країна  Королівство Пруссія
 Німецька імперія
Жанр портрет
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник, графік
Вчитель Hermann Heinrich Beckerd, Hermann Anschütz-Kaempfed і Arthur von Rambergd
Відомі учні Harry Schultzd
Працівник Мюнхенська академія мистецтв
Твори Three Women in Churchd
Батько Carl Leibld
Автограф
 Вільгельм Лейбл у Вікісховищі

Біографія

Лейбл народився у Кельні, де його батько був директором соборного хору. Спочатку його віддали в учні слюсаря. У 1961 році він почав навчатися живопису в місцевого художника Германа Беккера. У 1864 році вступив до Мюнхенської академії мистецтв. Згодом навчався у кількох художників, зокрема у Карла Теодора фон Пілоті. У 1869 році Лейбл разом з Йоганном Шперле, Теодором Альтом і Рудольфом Хіртом дю Френе створив спільну студію. Приблизно в той же час Гюстав Курбе відвідав Мюнхен, щоб показати свою роботу і справив сильне враження на багатьох місцевих художників своєю демонстрацією алла пріма (живопису безпосередньо з природи, за один сеанс). Шедевром цього періоду творчості Лейбла вважається «Портрет пані Гедон», завдяки якому він і потоваришував з Гюставом Курбе. Картини Лейбла, в яких вже було помітним його захоплення голландськими старими майстрами, набули більш вільного стилю; об'єкти малювалися густим пензлем на темному фоні.

У 1869 році за порадою Курбе Лейбл вирушив до Париж, де він був представлений Едуарду Мане, але був змушений повернутися в Німеччину в 1870 році, у зв'язку зі спалахом Франко-прусської війни. У 1873 році Лейбл залишив Мюнхен, переїхав до ізольоваго баварського села, де він малював місцевих мешканців у побутових сценах, позбавлених сентиментальності або анекдотичності. Скетчеподібна якість його ранніх картин була замінена більшою точністю і увагою до малювання. У 1878—1882 проживаючи у Берблінгу, він написав, можливо, свою найвідомішу роботу, Три жінки в Церкві (Гамбурзька картинна галерея). Його інтенсивно реалістичний стиль нагадує Ганса Гольбейна молодшого своєю ясністю, виразністю. Протягом наступних років він переїжджає до Бад-Айблінга, а в 1892 році — до Кутерлінга, а його картини поєднують дисциплінований малюнок він, характерний для Лейбла ще в 1880-х роках, з новою делікатністю і світністю.

Лейбл малював без попереднього начерку, розпочинав роботу безпосередньо з кольором — підхід, який має паралелі в імпресіонізмі. Своєю відданістю поданню реальності, як її бачить око, він заробив визнання, як видатний художник групи, відомої як Круг Лейбла, яка включала Карла Шуха, Вільгельма Трюбнера, Отто Шолдерера і Ганса Тому.

Вибрані роботи
  • Дівчина з білою хусткою, 1876
  • У фермерській вітальні, 1890
  • Прядильниця, 1892
  • Іоганн Генріх Палленберг, 1871
  • Барон фон Перфаль, як мисливець
  • Портрет Розін Фішлер, графині Треуберг, 1878
  • Дівчина з чорною хусткою, 1879
  • Портрет чоловіка, 1890
  • Нерівний шлюб, 1876-77
  • Три жінки в церкві, 1881 1876-77

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Wilhelm Leibl
  3. Лейбль Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела
  • Götz Czymmek, Christian Lenz (Hrsg.): Wilhelm Leibl zum 150. Geburtstag. Ausstellungskatalog, Neue Pinakothek München, Wallraf-Richartz-Museum Köln. Edition Braus, Heidelberg 1994.
  • Marcus Dekiert, Roland Krischel (Hrsg.): Von Mensch zu Mensch — Wilhelm Leibl & August Sander. Hirmer, München 2013, ISBN 978-3-7774-2042-4.
  • Armin Jüngling, Klaus Müller-Brunke: Wilhelm Leibl — Bilderreise durch ein Leben. Mahnert-Lueg, München 1986, ISBN 3-922170-48-X.
  • Alfred Langer: Wilhelm Leibl (Maler und Werk). Verlag der Kunst, Dresden 1979
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.