Вількицький Борис Андрійович

Борис Андрійович Вількицький (біл. Барыс Андрэевіч Вількіцкі) (22 березня (3 квітня н.с.) 1885 — 6 березня 1961) — білоруський гідрограф та геодезист. Він був сином Андрія Іполитовича Вількицького.

Вількицький Борис Андрійович
Народився 22 березня (3 квітня) 1885
Pulkovod, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
Помер 6 березня 1961(1961-03-06)[1] (75 років)
Брюссель, Бельгія[1]
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, картограф, військовослужбовець
Alma mater Морський кадетський корпус
Учасник Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання адмірал
Батько Andrey Vilkitskyd
Нагороди

Кар'єра

Вількицький закінчив Морську академію в Санкт-Петербурзі в 1908 році. Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 років. У 1913—1915 роках керував арктичною гідрографічною експедицією на кораблях «Таймир» і «Вайгач» із метою подальшого вивчення Північного морського шляху.

У 1913 р. експедиція Вількицького відкрила Землю імператора Миколи II — пізніше перейменована на «Північну Землю», можливо, одне з найважливіших відкриттів Росії в Арктиці того часу. Іншими відкриттями були острів, який тепер має його ім'я (острів Вілкіцького), а також острови Малий Таймир та сусідній Старокадомський. У 1914—1915 рр. експедиція Вількицького здійснила першу подорож із Владивостока в Архангельськ, відкрила Новопашенний острів (нині острів Жохова) та описала східне узбережжя території, яку він назвав «Землею імператора Миколая II». За свої починання він був нагороджений престижною медаллю Костянтина Російським географічним товариством.[2]

У 1918 році Вількицький був призначений керівником першої радянської гідрографічної експедиції, яка так і не відбулася через її захоплення інтервентами в Архангельську. У 1920 році Вількицький емігрував до Великої Британії. У 1923 і 1924 роках Вількицький очолював комерційні експедиції в Карському морі на запрошення радянських зовнішньоторговельних організацій.

Пізніше у своєму житті Вількицький працював гідрографом у Бельгійському Конго. Борис Вількицький помер у Брюсселі 1961 року.

Карта Російської гідрографічної служби 1913 р., що показує маршрут експедиції Вількицького.
Земля імператора Миколи II та острів Олексія Царевича, досі неповно намічені нові території, названі Борисом Вількицьким, на карті Російської імперії 1915 року.

Пам'ять
Російська марка 2013 року, присвячена 100-річчю з дня відкриття Північної Землі

Багато географічних місць Росії мають ім'я Вількицького:

Див. також
  • Російська гідрографічна служба

Примітки
  1. Вилькицкий Борис Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Josephson, Paul. The Conquest of the Russian Arctic. с. 30.
  3. Map Trot, Russia

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.