Вільна економічна зона «Крим»

Вільна економічна зона «Крим» (ВЕЗ «Крим») вільна економічна зона, створена на окупованій частині території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) згідно з Законом України «Про створення вільної економічної зони „Крим“ та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 р. № 1636-VII. Розпочала діяти 27 вересня 2014 року.

ВЕЗ «Крим» запроваджувалася на десять повних календарних років, проте скасована достроково — з 21 листопада 2021 року[1].

Законодавчі положення

У межах ВЕЗ «Крим» створюється вільна митна зона, яка за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу.

Також Законом створено Керуючу компанію ВЕЗ «Крим», що є органом господарського розвитку та управління ВЕЗ «Крим», є юридичною особою і перебуває у державній власності.

На території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Будь-які доходи, одержані резидентами ВЕЗ «Крим» на цій території, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи.

На території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів НБУ.

Сприйняття суспільством

Проти прийняття Закону про ВЕЗ «Крим» від початку виступали громадські організації[2].

Правовий режим ВЕЗ спричинився до масового безмитного ввезення товарів та електроенергетики на окуповану територію та — через неї — до Росії. Це поєдналося з широким поширенням контрабанди та корупції на пунктах пропуску на півострів. Міністр економіки України заявив, що «вільна економічна зона в Криму неефективна через корупцію»[3].

За визначенням журналіста Павла Казаріна,

Єдина мета цього документа — дозволити українським олігархам працювати в Криму, уникаючи виниклих юридичних перепон (у багатьох із них лишилися на півострові торгово-роздрібні мережі і заводи). Завдяки СЕЗ вони змогли безмитно ввозити товари до Криму, продавати їх там, а податки платити в кримський російський бюджет. Чорна діра з сумарним товарообігом до одного мільярда доларів на рік.

Оригінальний текст (рос.)
Единственная цель этого документа – позволить украинским олигархам работать в Крыму в обход появивишихся юридических препон (у многих из них остались на полуострове торгово-розничные сети и заводы). Благодаря СЭЗ они смогли беспошлинно ввозить товары в Крым, продавать их там, а налоги платить в крымский российский бюджет. Черная дыра с суммарным товарооборотом до одного миллиарда долларов в год[4].

Тому хімічні заводи українського олігарха Дмитра Фірташа, портові активи Ріната Ахметова, аграрні володіння Юрія Косюка, будівельні супермаркети сім'ї Герег і інші великі рітейлери продовжили працювати на півострові і платити податки окупантам. Сотні компаній з вільної території України везли до Криму товари, допомагаючи Володимиру Путіну забезпечувати військову базу і колоністів.

Оригінальний текст (рос.)
Поэтому химические заводы украинского олигарха Дмитрия Фирташа, портовые активы Рината Ахметова, аграрные владения Юрия Косюка, строительные супермаркеты семьи Герег и другие крупные ритейлеры продолжили работать на полуострове и платить налоги оккупантам. Сотни компаний из свободной территории Украины везли в Крым товары, помогая Владимиру Путину обеспечивать военную базу и колонистов[5].

Скасування

20 вересня 2015 кримські татари та інші проукраїнські активісти розпочали безстрокову громадянську акцію блокади Криму. Серед їх вимог — скасування Закону про ВЕЗ «Крим»[6][7][8].

За скасування Закону про ВЕЗ «Крим» виступали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб[9], Міністерство закордонних справ[10], кримські татари[11] та окремі народні депутати[12].

Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон про реінтеграцію Донбасу від 18 січня 2018 року положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте ці рекомендації не були враховані в остаточній редакції закону[13]. 9 лютого 2019 року в Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося засідання робочої групи по ВЕЗ «Крим»[14].

Невдовзі після запровадження санкцій РНБО проти олігарха Дмитра Фірташа, що володіє потужними активами в Криму[15], парламент прийняв закон, що скасовує ВЕЗ «Крим»[16]. Закон набрав чинності з 21 листопада 2021 року[17][1].

За повідомленням Представництва Президента України в АРК, скасування ВЕЗ «Крим» має наслідками:

  • припинення роботи митних постів на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак»;
  • відновлення статус резидентів України для мешканців Криму;
  • суттєве спрощення порядку перевезення особистих речей через адміністративну межу;
  • вирішення спадкових питань громадян.
«Адміністративна межа не буде носити характер перетину різних економічних просторів… Усі крупні українські бенефіціари, які мають в Криму активи, будуть поза законом»[18].

Див. також

Примітки

  1. Закон про вільну економічну зону "Крим" втратив чинність. Гордон. 21.11.2021. Процитовано 22.11.2021.
  2. Громадські організації закликають Президента накласти вето на закон про створення вільної економічної зони Криму / Українська Гельсінська спілка з прав людини, 22.08.2014
  3. Крим став «посередницькою зоною» для торгівлі через закон України про ВЕЗ — Яницький / Крим. Реалії, 22.09.2015
  4. Павел Казарин. Тектоника Крыма. Как татары «возвращают» полуостров Украине / Slon Magazine, 25.09.2015
  5. СЭЗ «Крым»: перевернем ли страницу?. Центр журналистских расследований. 29.04.2021. Процитовано 30.04.2021.
  6. Кримські татари ініціюють скасування закону про вільну економічну зону в Криму / Крим. Реалії, 08.09.2015
  7. Скасування закону про ВЕЗ «Крим» вигідне Україні — голова Держслужби у справах Криму / Радіо Свобода, 22.09.2015
  8. У РАЗІ СКАСУВАННЯ ЗАКОНУ ПРО ВЕЗ «КРИМ» КРИМСЬКІ ТАТАРИ ВІДМОВЛЯТЬСЯ ВІД ІДЕЇ ПРОДУКТОВОЇ БЛОКАДИ ОКУПОВАНОГО ПІВОСТРОВУ — ІСЛЯМОВ / 5 канал, 11 вересня 2015
  9. МІНТОТ ПЛАНУЄ СКАСУВАТИ ВІЛЬНУ ЕКОНОМІЧНУ ЗОНУ «КРИМ» КРИМ / 5 канал, 23.02.2017
  10. Вільна економічна зона «Крим» дисонує з санкційною політикою МЗС - Джапарова. Укрінформ. 26.02.2021. Процитовано 30.04.2021.
  11. Деокупація Криму: в Меджлісі кажуть про два блоки проблем / Укрінформ, 26.02.2017
  12. Якщо ми придаток Росії, то давайте возити далі вугілля з ДНР і ЛНР — нардеп / Gazeta.ua, 24 лютого 2017
  13. Згадку Криму виключили з тексту закону про реінтеграцію Донбасу, щоб уникнути оскарження документа – нардеп Вінник. Процитовано 17 серпня 2018.
  14. Закон про ВЕЗ «Крим»: чи буде політична воля його скасувати?. Центр журналистских расследований. 16.02.2018. Процитовано 30.04.2021.
  15. РНБО запроваджує повний комплект санкцій проти Фукса і Фірташа – Данілов. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 червня 2021.
  16. Верховна Рада скасувала вільну економічну зону "Крим". ЕП. 01.07.2021. Процитовано 02.07.2021.
  17. Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 серпня 2021.
  18. На адмінмежі з окупованим Кримом на КПВВ перестає працювати митниця. Що відомо. Суспільне Крим. 20 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.