Вільний твір

Вільний твір (англ. free [cultural] work[1]), вільний вміст, вільний контент (англ. free content) — будь-яке зображення, текст, музика, відео, програмне забезпечення та інший створений продукт, автор (чи власник авторських прав) якого надав користувачу такі свободи[1]:

1. використання твору (зокрема й публічне виконання);
2. вивчення того, в який спосіб твір зроблено, і застосування отриманих знань;
3. вільне розповсюдження твору (зокрема й комерційне розповсюдження);
4. вільне розповсюдження похідних чи модифікованих робіт.

Типово, щоб зробити свій твір вільним, автори публікують їх на умовах однієї або кількох вільних ліцензій, приєднуючи її текст або URL-посилання на нього до твору.

При тому, автор вільного твору за бажанням може встановити й такі умови, використавши відповідну ліцензію:

1. зазначення авторства — ліцензія може вимагати вказувати автора оригінального твору при використанні чи переробці;
2. збереження ліцензії — ліцензія може вимагати, щоб будь-який похідний твір теж публікувався на умовах тієї самої (або сумісної) ліцензії, що й оригінальний (принцип копілефту або Share-Alike);
3. збереження свобод — ліцензія може вводити додаткові технічні чи практичні вимоги до розповсюджувача, що спрямовані на забезпечення задекларованих ліцензією свобод (зокрема, наявність джерельного коду програми, відмова від технічних обмежень тощо)

Окрім ліцензії на сам твір, вважається, що розповсюдження вільного твору не повинно обмежуватись закритими або запатентованими форматами даних, які можуть вимагати виплат роялті чи змушувати користувача купувати невільне програмне забезпечення для відтворення цих творів. Через те для поширення вільного вмісту часто використовують вільні формати[1].

Концепція вільного вмісту історично пов'язана із створенням вільних програм. Широко вживаними ліцензіями для вільних творів є ліцензії Creative Commons, для вільних програм — GNU GPL.

Текст статей Вікіпедії теж є вільним вмістом, оскільки Вікіпедія використовує вільну ліцензію.