Вільшанка (притока Десни)
Вільшанка або Ольшанка — річка в Україні, що протікає в межах Липовецького району Вінницької області, ліва притока р. Десна. Басейн Південного Бугу. Довжина 29 км, з них 14,2 км під ставками.
| Вільшанка | |
|---|---|
 | |
| 49°23′43″ пн. ш. 29°01′06″ сх. д. | |
| Витік | поблизу с. Вербівка |
| • координати | 49°23′43″ пн. ш. 29°01′06″ сх. д. |
| Гирло | Десна (притока Південного Бугу) у смт. Турбів |
| • координати | 49°20′23″ пн. ш. 28°44′09″ сх. д. |
| Країни: |
 Україна |
| Прирічкові країни: |
Україна |
| Регіон | Вінницька область |
| Довжина | 29 км |
| Площа басейну: | 219 |
| Притоки: | Попів Став |
| Ідентифікатори і посилання | |
| |
Бере початок поблизу с. Вербівка. Протікає також через села Біла, Брицьке, Вахнівка та Журава. У смт Турбів впадає у Десну, утворюючи водосховище. Вільшанка є четвертою за величиною річкою, що протікає територією Липовецького району.
Падіння по довжині річки - 64 м (1,4 м на 1 км), коефіцієнт звивистості 1,47. Площа водозбору становить 219 км² і має грушоподібну форму, територія в основному розорана, знаходиться в межах Подільського плато і покрита лесоподібними суглинками.
Долина звивиста, трапецієподібна, з порізаними ярами, схилами. Висота схилів іноді досягає 50-60 м. Заплава двобічна, між Вахнівкою і Турбовом - однобічна шириною від 50 до 250 м, складена мулисто-торфовими і мулисто-глинистими ґрунтами.
Річище помірно звивисте, біля сіл Білої і Вахнівки робить поворот на 90 градусів. Переважає ширина 3-4,5 м, глибина - 0,3-0,7 м. Швидкість течії - 0,1 м/сек. Дно рівне, замулене, іноді піщане. Береги пологі і стійкі. Льодостав з грудня до березня.
Історичні відомості
Назва річки (як і багатьох інших річок в Україні з такою назвою) походить від вільхи, що часто росте на берегах. І тепер береги Вільшанки місцями дуже заросли, особливо осокою та очеретом.
Мабуть вперше річка Вільшанка згадується в показах представників Збаразьких і Острозьких за 1608 р. під назвою Джусави Великої. Її перетинав шлях з Прилуки до Липівця і насипані копці по її берегах служили своєрідними знаками між володіннями двох магнатів.
Сучасна назва зафіксована лише в XX столітті. Польські автори XIX ст. наводять лише форми Ольшанка, Ольшаниця (від «ольс», «олешшя» - заросле болото).
У давнину річки краю були більш повноводні. Припускають, що в лютому-березні 1596 року Северин Наливайко зупинив на Вільшанці натиск польського гетьмана Жолкевського, прорубавши на шляху кінноти ополонки. Пізніше цим прийомом скористався Іван Богун.
На цих берегах також відбувалися й інші історичні події: похід Яреми Вишневецького, сутички періоду Гайдамаччини, радянсько-української і Другої Світової воєн. Зокрема, на рубежі Вільшанки в січні 1944 року розпочалася велика танкова битва, так званна «друга Курська дуга».
Галерея
- Притока Вільшанки між селами Журава (цей беріг) і Вахнівка (інший беріг)
Місток через річку в районі Турбівського лісу
.
Джерела
- Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області. Довідковий посібник[недоступне посилання з квітня 2019]
- Олександр Роговий. Про що шумлять верби: історичні нариси про Корчинці-Ротмистрівку-Вербівку (XVIII-XXI століття). - Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2010. - 344 с.: іл. (с.10-11)