Вільям Кастро

Вільям Кастро (ісп. William Castro, нар. 22 травня 1962, Мерседес) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника, нападника.

Вільям Кастро
Особисті дані
Повне ім'я Вільям Адріан Кастро Россо
Народження 22 травня 1962(1962-05-22) (59 років)
  Мерседес, Уругвай
Зріст 176 см[1]
Вага 76 кг[1]
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1982–1985 «Белья Віста»  ? (?)
1985–1986 «Хімнасія і Есгріма» 10 (0)
1986–1987 «Белья Віста»  ? (?)
1988–1989 «Насьйональ»  ? (?)
1990–1991 «Крус Асуль» 32 (5)
1991–1993 «Пеньяроль»  ? (?)
1994–1995 «Прогресо»  ? (?)
1995 «Ліверпуль» (Монтевідео)  ? (?)
1997 «Пунта-дель-Есте»? (?)
1998 «Мірамар Місьйонес»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1989–1991 Уругвай 9 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Насьйональ», «Крус Асуль» та «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю, з якою був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за команду «Белья Віста», в якій провів чотири сезони. У 1985 році він провів за аргентинську «Хімнасію і Есгріма» 10 матчів у чемпіонаті, після чого повернувся до «Белья Вісти».

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу столичного клубу «Насьйональ», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Кастро зіграв в обох матчах фіналу Кубка Лібертадорес 1988 року проти аргентинської команди «Ньюеллс Олд Бойз» (0:1, 3:0), допомігши команді виграти трофей. Через півтора місяці «Насьйональ» зіграв у Міжконтинентальному кубку проти нідерландського ПСВ. Кастро в цьому матчі реалізував свій удар у серії післяматчевих пенальті і допоміг клубу виграти серію та отримати звання найсильнішої команди світу[2]. Наступного року Кастро допоміг команді виграти Міжамериканський кубок та титул переможця Рекопи Південної Америки.

1990 року уклав контракт з мексиканським клубом «Крус Асуль», у складі якого провів наступний рік своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Крус Асуль», був основним гравцем команди.

З 1991 року захищав кольори клубу «Пеньяроль», непримиренного суперника «Насьоналя», з яким 1993 року виграв чемпіонат Уругваю.

Згодом протягом 1994—1997 років захищав кольори клубів «Прогресо», «Ліверпуль» (Монтевідео) та «Пунта-дель-Есте», а завершив ігрову кар'єру у команді «Мірамар Місьйонес», за яку виступав протягом 1998 року.

Виступи за збірну

3 травня 1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю в товариській грі проти Еквадору (3:1)[3].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, але на полі в рамках турніру так і не з'явився.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 9 матчів, забивши 2 голи[4].

Титули і досягнення
«Пеньяроль»: 1993
«Насьйональ»: 1988
«Насьйональ»: 1988
«Насьйональ»: 1988
«Насьйональ»: 1989

Примітки
  1. playerhistory.com (ред.). William Adrian Castro Rosso (англ.). Процитовано 16 ottobre 2010.
  2. Nacional - PSV Eindhoven 7:6 (Intercontinental Cup 1988, Final). worldfootball.net (англ.). Процитовано 18 лютого 2022.
  3. Strack-Zimmermann, Benjamin. Uruguay vs. Ecuador. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 18 лютого 2022.
  4. Uruguay - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 18 лютого 2022.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.