Вільям Льюїс (шахіст)

Вільям Льюїс (англ. William Lewis; 9 жовтня 1787, Бірмінгем 22 серпня 1870, Лондон) — один з найсильніших шахістів Англії на початку XIX століття; теоретик і пропагандист шахів. Учень Дж. Сарратта; продовжував його діяльність як пропагандист ідей італійської школи. Викладач шахів; серед його учнів О. Макдоннелл і Дж. Вокер.

Вільям Льюїс
Оригінал імені William Lewis

[[File:‎|280px|center|alt=Зліва направо: Льюїс, Вокер, Монґредьєн|Зліва направо: Льюїс, Вокер, Монґредьєн]]

Зліва направо: Льюїс, Вокер, Монґредьєн
Країна  Велика Британія
Народження 9 жовтня 1787(1787-10-09)
Бірмінгем
Смерть 22 серпня 1870(1870-08-22) (82 роки)
Лондон

Опублікував низку досліджень, присвячених гамбітам королівському, шотландському, Еванса. Переклав англійською мовою роботи Дж. Ґреко. Двотомник Льюїса «Цикл лекцій про шахову гру» зажив популярності та витримав кілька видань. Учасник матчу Лондон — Единбург за листуванням (1824). Грав усередині шахового автомата Й. Н. Мельцеля в Лондоні (1819).

Книги

  • Elements of the game of chess, L., 1822;
  • A series of progressive lessons on the game of chess, L., 1831.

Література

  • Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 278. — 120 000 экз.
  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 225. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.