Вільям Стенлі Джевонс

Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік. Ірвінг Фішер вважав його книгу Теорія політичної економії 1871 року початком застосування математичних методів в економіці[7]. Він стверджував, що економіка, як наука пов'язана з дослідженням величин, обов'язково має бути математичною.[8] При цьому, він спирався на «остаточну» (граничну) теорію корисності. Роботи Джевонса, поряд з аналогічними відкриттями Карла Менґера у Відні (1871 року) і Леона Вальраса у Швейцарії (1874 року), відзначають відкриття нового періоду в історії економічної думки. Внесок Джевонса до маржиналістської революції в економіці наприкінці XIX століття створив йому репутацію провідного політичного економіста і логіка тих часів.

Вільям Стенлі Джевонс
англ. William Stanley Jevons
Народився 1 вересня 1835(1835-09-01)[1][2][…]
Ліверпуль, Велика Британія[3]
Помер 13 серпня 1882(1882-08-13)[1][2][…] (46 років)
Bulverhythed, Hastingsd, Східний Сассекс, Східний Сассекс, Велика Британія[4]
·dry drowningd
Поховання Кладовище Гемпстедd[5]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність філософ, економіст, статистик, фотограф
Галузь економіка, статистика і логіка
Alma mater Університетський коледж Лондона
Вчителі Ауґустус де Морган
Знання мов англійська[1]
Заклад Університетський коледж Лондона
Членство Лондонське королівське товариство і Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Батько Thomas Jevonsd[6]
Мати Мері Енн Джевонсd[6]
У шлюбі з Harriet Ann Taylord[6]
Автограф
Нагороди

Джевонс припинив дослідження природничих наук у Лондоні в 1854 році для роботи пробірником у Сіднеї, де він здобув інтерес до політичної економії. Повертаючись до Великої Британії в 1859 році, він опублікував Загальну математичну теорію політичної економії в 1862 році, в якій була викладена теорія граничної корисності, та Істотне падіння у вартості золота в 1863 році. Для Джевонса, корисність або цінність для споживача додаткової одиниці продукту знаходиться в зворотній залежності від кількості одиниць продукту, якими він уже володіє, принаймні понад деяку граничну величину.

Саме завдяки праці Проблема вугілля (1865 року), в якій він звернув увагу на поступове вичерпання покладів вугілля у Великій Британії, він отримав громадське визнання. Найважливішою з його робіт про логіку і наукові методи є Принципи науки (1874 року)[9], а також Теорії політичної економії (1871 року) і Держава по відношенню до праці (1882 року).

Principles of economics, 1905

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118984357 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  5. http://web.uvic.ca/~rutherfo/mr_grvs1.html
  6. Kindred Britain
  7. Irving Fisher, 1892. Mathematical Investigations in the Theory of Value and Prices, Appendix III, "The Utility and History of Mathematical Method in Economics, " p. 109.
  8. W. Stanley Jevons, 1871.The Principles of Political Economy, p. 4.
  9. Jevons, William Stanley, The Principles of Science: A Treatise on Logic and Scientific Method, Macmillan & Co., London, 1874, 2nd ed. 1877, 3rd ed. 1879. Reprinted with a foreword by Ernst Nagel, Dover Publications, New York, NY, 1958.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.