Вінсент Бабеш

Народився 21 січня 1821 в місті Ходоні в Банаті в селянській родині.

Рано залишившись сиротою, вже з юних років мав жити власною працею, але це не завадило йому блискуче закінчити як середню, так і вищу освіту.

Після закінчення курсу богословських і юридичних наук в Пештському університеті, був запрощений в Богословський інститут в місто Арад, а в 1849 його призначено директором народних шкіл в Банаті.

У жовтні 1849 Бабеш був посланий до столиці Австрії — Відня з депутацією від усього румунського народу, як представник румунської єпархії Арада і багатьох сільських громад. Деякий час по тому, він був прикомандирований до міністерства юстиції для перегляду і редагування румунського тексту зводу законів. Потім він працював при касаційній палаті у Відні, перебуваючи в той же час членом касаційної палати в Будапешті. Переслідування, яким в той час піддавалися угорці, змусили його залишити займані ним посади, але незабаром він знову був обраний депутатом в угорську палату, де зіграв значну роль в політичному русі угорських румунів.

Літературна діяльність Бабеша почалася в 1843, коли він став поміщати в «Трансильванській газеті» численні статті з політичної економії. Крім того окремі його твори і вірші публікувалися і в інших журналах. Але, на думку ряду критиків, головна його заслуга полягає в редагуванні журналу «Бджола».

Помер 22 січня 1907 в місті Будапешті.