Вінтерів закон

Ві́нтерів зако́нфонетичний закон у балтійських і слов'янських мовах, що його 1976 року відкрив В. Вінтер (стаття вийшла 1978 року). Суть закону полягає в тім, що «праіндоєвропейську послідовність "коротка голосівка + дзвінка змична шелестівка" відображено "подовженою акутованою голосівкою + дзвінкою змичною" в балто-слов'янській мові, у той час як праіндоєвропейську послідовність "коротка голосівка + дзвінка придихова змична" відображено "короткою голосівкою + дзвінкою змичною шелестівкою"»[1]. Даний закон не пояснює, чому утворилася саме акутована голосівка, а не циркумфлексована[2].

Матасовичеву гіпотезу, що дію Вінтерового закону обмежував відкритий склад, не підтверджують матеріали[3].

Суть

Закон діяв здебільшого в закритому складі[4]:

Інколи дія Вінтерового закону поширювалася й на відкриті склади. Щоб це пояснити, Р. Матасович припустив, що на час дії закону такі слова ще містили ларингали, які вплинули на зміну[3]:

Винятки

Якщо слово містило в собі сполуки -*ndn- або -*ngn-, то подовження голосного не відбувалося[3]:

Для слова ходъ > хід Ф. Кортланд припустив, що воно містило сполуку -*zd-, яка стримувала дію закону[3]:

Відносна хронологія

Вінтерів закон діяв після втрати кінцевих шелестівок[5], адже в такій позиції його рефлексів немає:

Діяв до збігу приголосних *b, *d, *g, *gw з *bh, *dh, *gh, *gwh і до злиття в спільнослов'янській мові > [а][6].

Значення

По-перше, Вінтерів закон пояснив різницю між рефлексами *b, *d, *g, *gw, перед якими закон діяв, і *bh, *dh, *gh, *gwh, перед якими не було жодного ефекту. По-друге, було роз'яснено різницю рефлексів між та : перше подовжилося в (> лит. [о], латис. [ā], укр. [а]), а друге в (> лит. [uо] = латис. [uо], але укр. [а]). Тобто та злилися в слов'янських мовах в одну фонему [а][6].

Акут у слові за Вінтеровим законом є ключовим аргументом на користь глотальної теорії.

Див. також

Примітки

  1. Kortland, Frederik (1988). Remarks on Winer's law. Studies in Slavic and General Lingulstics (Англійською). Amsterdam. с. 387.
  2. Sukač, Roman (2013). Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 164.
  3. Derksen, Rick (2002). On the reception of Winter's law (Англійською). Leiden University.
  4. Kortlandt, Frederik (2009). Baltica & Balto-Slavica (Англійською). Amsterdam - New York: Editions Rodopi B.V. ISBN 978-90-420-2652-0.
  5. Sukač, Roman (2013). Introduction to Proto-Indo-European and Balto-Slavic Accentology [Вступ до протоіндоєвропейської та балто-слов'янської акцентології] (Англійською). Cambridge scholars publishing. с. 135.
  6. Quiles, Carlos (2009). A Grammar of Modern Indo-European, Second Edition (Англійською). с. 464-465.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.