Вінченцо Джустініані

Маркіз Вінченцо Джустініані (італ. Marchese Vincenzo Giustiniani, 13 вересня 1564 — 27 грудня 1637) — римський аристократ, банкір Ватикану,колекціонер живопису і патрон геніального художника Караваджо і Ніколя Пуссена.

Вінченцо Джустініані
Народився 13 вересня 1564[1][2]
Хіос, община Хіосd, Північні Егейські острови, Греція[2]
Помер 27 грудня 1637(1637-12-27)[2][3] (73 роки)
Рим, Папська держава[2]
Країна  Генуезька республіка
Національність італієць
Місце проживання Рим
Діяльність підприємець, банкір, меценат
Знання мов італійська[1]
Роки активності з 1586
Титул маркіз
Конфесія католик
Родичі Vincenzo Giustinianid
Брати, сестри Benedetto Giustinianid

Біографія коротко
Рим, фасад церкви Сан Луїджі деі Франчезі.
Іртер'єр церкви Сан Луїджі деі Франчезі, Рим.

Родина походить з міста Генуя. Батько Вінченцо, Джузеппе Джустініані, володів землями на острові Хіос і був банкіром. У 1566 році острів завоювала Османська імперія і родина перебралася в Рим. Старший брат Вінченцо (Бенедетто) був священиком і став кардиналом у 1587 р. Батько помер у 1600 р. Спадкоємцем батьківського бізнесу став Вінченцо.

В Римі був відомим палац Джустініані, що стояв поряд з церквою Сан Луїджи деі Франчезі, де мешкали кардинал Бенедетто і сам Вінченцо. Саме тут Венедетто зібрав більш як 300 картин художників Італії і Західної Європи. Саме для цієї церкви молодий Караваджо намалював цикл картин, на які збігся дивитися увесь художній Рим.

Деякий час офіційним художником маркіза Джустініані був Ніколо Реньєрі. Серед знайомих Вінченцо Джустініані — Йоахім Зандрарт. Збереглися портрет олійними фарбами маркіза пензля Ніколо Реньєрі і його портрет-гравюра в книзі Зандрарта «Німецька академія». Саме за порадами Зандрарта маркіз купував картини майстрів Нідерландів, Франції, Німеччини, послідовників Караваджо з північних країн Європи, що надало мистецьким збіркам Джустініані неповторності. Стінописи в римському палаці Джустініані створили художники Пауль Бріль і Антоніо Темпеста.

  • Караваджо,«Христос обирає апостолом Матвія»
  • Караваджо, «Янгол надихає Матвія на написання Євангелія»
  • Караваджо, «Мучеництво апостола Матвія»
  • Барокове склепіння церкви Сан Луїджі.
Автопортрет Ніколо Реньєрі біля мольберта

Колекція Джустініані

Скандально відомою стала і колекція маркіза Джустініані, адже вона налічувала 13 оригіналів Караваджо, якого римські художники і теоретики мистецтва не схвалювали. В 20 столітті був надрукований каталог збірки — Luigi Salerno-Vincenzo Guistiniani Picture Gallery « Burlington Magasin», 1960 р., що дало змогу реконструювати колишню збірку.

Частку картин було продано в Парижі у 1808 р. «Юнак з лютнею» Караваджо, що тепер в музеї Ермітаж, походить з колекції маркіза Джустініані. А головну частину збірки придбали для короля Прусії у 19 столітті.

Посилання

Джерела
  • Микеланджело да Караваджо. Документы. Воспоминания современников. М, «Искусство», 1975 (рос)
  • Caravaggio and His Follovers, Aurora Art Publisers, 1975 (англ)

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120168081 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. RKDartists
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.