Пауль Бріль

Точної дати народження художника не збережено. Залишається невдомим і місце його народження. Враховуючи, що батько мешкав у містах Бреда і в Антверпені, обидва міста позначають як міста його народження. Батько (Маттіс Бріль старший) і його старший брат (Маттіс Бріль молодший) були художниками. Батько помер рано, тому Пауль отримав первісні художні навички від брата та в майстерні антверпенського художника Дамьєна Вортельманса.

Приблизно у 1575 році в Рим прибув його старший брат Маттіс. Він працював над створенням декоративних фресок в Апостольському палаці у Ватикані. Близько 1582 року до брата в Римі приєднався і Пауль Бріль. Маттіс Бріль помер 1583 року молодим і Пауль почав виживати в папській столиці самотужки. Рятували велика обдарованість і незвична для римлян стилістика: техніки (фреска, олійний живопис) були італійськими, пейзажі і їх інтерпретації — незвичними.

Пауль Бріль. Декоративні фрески з пейзажем в люнеті, фреска, до 1612 р. Палац Паллавічіні-Роспільозі, Рим.

Пауль Бріль пройшов непогану школу в Антверпені, що був одним із центрів Північного маньєризму. Твори раннього і середнього періодів творчості Бріля демонструють маньєристичні настанови розподілу перспективи в картині на три плани і навіть панування в пейзажах зеленуватих і блакитних відтінків. Італійські майстри довго не розробляли пейзажний жанр або вдавались до нього, розглядаючи як маловажливий додаток до портретів чи сюжетних композицій, де пейзаж не головував і бував нереалістичним. Так, пейзажі не створював той же Караваджо, молодший сучасник Пауля Бріля, що працював в Римі в ті ж роки, що і Бріль.

Навпаки, пейзажі ретельно розробляли митці північних країн, особливо представники німецьких князівств (Альбрехт Альтдорфер, дунайська школа і її митці, малюнки Альбрехта Дюрера) і окремих провінцій в Нідерландах (Йоахим Патінір, Пітер Брейгель старший, Лукас ван Фалькенборх). Для цих майстрів природа була ще одним творінням верховного християнського Бога, рівним чи більшим за людину. У італійців головувала людина у всій її неповторній індивідуальності. Таким чином, Пауль Бріль займав порожню лакуну в бароковому мистецтві Рима і практично не мав серйозних конкурентів, бо він працював незвично і так, як не працювали італійці. Пауль Бріль створював монументальні пейзажні композиції з поодиноким стафажем на стінах палаців, де італійці подали б натовп з фігурами і конями і двома тонкими деревцями.

Аби якось пов'язувати власні пейзажі з офіційною доктриною «Величної манери», Пауль Бріль подавав стафаж зі знаковими для італійців сценами зі священної історії або популярної міфології («Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»). Цим же шляхом підуть і римський пейзажист Клод Лоррен і навіть Ніколя Пуссен, французи за походженням (пейзаж «Агар в пустелі і янгол в небі»). Але чим далі, тим більше пейзажі Бріля набували рис реалізму («Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії).

Фламандця, що натуралізувався в Римі, помітили і залучили до декоративних робіт у Ватикані. Згодом покровителями художника стануть папи римські Григорій ХІІІ, Сикст V. Твори митця в бурхливій атмосфері барокового Рима користуються попитом і серед його замовників опинились найвпливовіші римські і герцогські родини — Боргезе, Колонна, Барберіні, Маттеї, Федеріко Борромео з Мілана, кардинал Карло де Медічі, герцог Фердинандо Гонзага з Мантуї.

Слухняний католик і художник Пауль Бріль став непоганим слугою папського престолу. 1621 року він отримав посаду керівника римської гільдії Св. Луки, і став першим, хто обійняв цю посаду як неіталієць за походженням. Серед його учнів були — * Бальтазар Ловерс

• Агостіно Тассі
• Пітер Спірінкс
• Корнеліс Врум
• Луїджі Карбоні
• Бальтазар Лаурі (Бальтазар Лауверс Balthasar Lauwers)
• Віллем ван Ньюланд молодший
• син Кіріак Бріль та інші.

Пауль Бріль помер в Римі в жовтні 1626 року.

«Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда

• «Автопортрет з лютнею»
• «Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», Мауріцхейс, Гаага
• «Пейзаж з горами», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Морський порт», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Краэвид Кампаньї», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Пейзаж з храмом Сивілли»
• «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»
• «Пейзаж з полюванням на оленя», Лувр, Париж
• «Пейзаж з середньовічним замком на скелі Сінібальда»
• «Гірський пейзаж з мостом і мисливцями», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
• «Пейзаж з морським узбережжям», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
• «Фантазійний пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана»
• «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», Лувр, Париж
• «Пейзаж з двома пастухами», Антверпен
• «Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда
• «Пейзаж з монастирем у провінції», Парма

• 
  «Ставок в лісі», до 1600 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
• 
  «Порт», гравюра за малюнком Пауля Бріля Віллема ван Ньюланда, бл. 1610 р.
• 
  «На водопої», гравюра за малюнком Пауля Бріля

Пауль Бріль. «Середньовічний замок на скелі Сінібальда», 1601 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим)

«Пейзаж з поруйнованим храмом Сивілли у Тіволі», бл. 1600 р., Бордо

• 
  «Пейзаж з мисливцями»
• 
  «Пейзаж з пастухами і подорожніми», 1580
• 
  «Пейзаж з каяттям Св.Єроніма», 1592, Мауріцхейс, Гаага
• 
  «Пейзаж з болотом», 1592, Пінакотека Амброзіана
• 
  «Пейзаж з монастирем в провінції», 1598, Парма
• 
  «Пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана» , 1660,
• 
  «Фантазійний пейзаж з Меркурієм і Аргусом», 1606, Галерея Сабауда, Турин.
• 
  «Порт і гори біля моря», 1620, Берлін

• Антверпенська школа
• Північний маньєризм
• Фламандське бароко
• Фреска
• Пейзаж
• Караваджизм
• Живопис бароко
• Товариство «Перелітні птахи»

• Гос. Эрмитаж. Научный каталог 2, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1981
• Carla Hendriks, Northern Landscapes on Roman Walls: The Frescoes of Matthijs and Paul Bril. (Florence: Centro Di della Edifimi, c2003).
• Hanno Hahn, Paul Bril in Caprarola. Miscellanea Bibliothecae Hertzianae, Roma, 1961.
• Francesca Cappelletti, Paul Bril e la pittura di paesaggio a Roma, 1580–1630. (Rome: Ugo Bozzi, c.2006).
• Louisa Wood Ruby, Paul Bril: The Drawings. (Turnhout: Brepols, 1999).