Пауль Бріль
Пауль Бріль (нід. Paul Bril; бл. 1554 —† 7 жовтня, 1626, Рим) — фламандський художник-пейзажист і гравер зламу 16—17 ст. Перший керівник гільдії Св. Луки в Римі, що не був італійцем.
Пауль Бріль | ||||
---|---|---|---|---|
нід. Paul Bril | ||||
|
||||
Пауль Бріль, «Автопортрет з лютнею», бл. 1600 р., Художня школа дизайна Род Айленда | ||||
При народженні | Paul Bril | |||
Народження |
1554 Антверпен | |||
Смерть | 7 жовтня 1626 | |||
Рим | ||||
Національність | фламандець | |||
Країна | Фландрія (Бельгія), Папська держава, Рим | |||
Жанр | сцени полювань, анімалістичний жанр, пейзажі | |||
Діяльність | художник, графік, рисувальник | |||
Напрямок | раннє бароко, реалізм | |||
Роки творчості | 1675 — 1626 | |||
Покровитель | римські папи Григорій ХІІІ, Сикст V | |||
Твори | сцени полювань, анімалістичні сцени. пейзажі | |||
Батько | Matthijs Bril the Elderd | |||
Брати, сестри | • Matthijs Bril the Youngerd | |||
| ||||
Пауль Бріль у Вікісховищі |
Життєпис, рані роки
Точної дати народження художника не збережено. Залишається невдомим і місце його народження. Враховуючи, що батько мешкав у містах Бреда і в Антверпені, обидва міста позначають як міста його народження. Батько (Маттіс Бріль старший) і його старший брат (Маттіс Бріль молодший) були художниками. Батько помер рано, тому Пауль отримав первісні художні навички від брата та в майстерні антверпенського художника Дамьєна Вортельманса.
Життя в Римі
Приблизно у 1575 році в Рим прибув його старший брат Маттіс. Він працював над створенням декоративних фресок в Апостольському палаці у Ватикані. Близько 1582 року до брата в Римі приєднався і Пауль Бріль. Маттіс Бріль помер 1583 року молодим і Пауль почав виживати в папській столиці самотужки. Рятували велика обдарованість і незвична для римлян стилістика: техніки (фреска, олійний живопис) були італійськими, пейзажі і їх інтерпретації — незвичними.
Маньєристичні корені мистецтва Бріля
Пауль Бріль пройшов непогану школу в Антверпені, що був одним із центрів Північного маньєризму. Твори раннього і середнього періодів творчості Бріля демонструють маньєристичні настанови розподілу перспективи в картині на три плани і навіть панування в пейзажах зеленуватих і блакитних відтінків. Італійські майстри довго не розробляли пейзажний жанр або вдавались до нього, розглядаючи як маловажливий додаток до портретів чи сюжетних композицій, де пейзаж не головував і бував нереалістичним. Так, пейзажі не створював той же Караваджо, молодший сучасник Пауля Бріля, що працював в Римі в ті ж роки, що і Бріль.
Навпаки, пейзажі ретельно розробляли митці північних країн, особливо представники німецьких князівств (Альбрехт Альтдорфер, дунайська школа і її митці, малюнки Альбрехта Дюрера) і окремих провінцій в Нідерландах (Йоахим Патінір, Пітер Брейгель старший, Лукас ван Фалькенборх). Для цих майстрів природа була ще одним творінням верховного християнського Бога, рівним чи більшим за людину. У італійців головувала людина у всій її неповторній індивідуальності. Таким чином, Пауль Бріль займав порожню лакуну в бароковому мистецтві Рима і практично не мав серйозних конкурентів, бо він працював незвично і так, як не працювали італійці. Пауль Бріль створював монументальні пейзажні композиції з поодиноким стафажем на стінах палаців, де італійці подали б натовп з фігурами і конями і двома тонкими деревцями.
Аби якось пов'язувати власні пейзажі з офіційною доктриною «Величної манери», Пауль Бріль подавав стафаж зі знаковими для італійців сценами зі священної історії або популярної міфології («Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»). Цим же шляхом підуть і римський пейзажист Клод Лоррен і навіть Ніколя Пуссен, французи за походженням (пейзаж «Агар в пустелі і янгол в небі»). Але чим далі, тим більше пейзажі Бріля набували рис реалізму («Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії).
Покровителі і вельможні замовники
Фламандця, що натуралізувався в Римі, помітили і залучили до декоративних робіт у Ватикані. Згодом покровителями художника стануть папи римські Григорій ХІІІ, Сикст V. Твори митця в бурхливій атмосфері барокового Рима користуються попитом і серед його замовників опинились найвпливовіші римські і герцогські родини — Боргезе, Колонна, Барберіні, Маттеї, Федеріко Борромео з Мілана, кардинал Карло де Медічі, герцог Фердинандо Гонзага з Мантуї.
Адміністративна кар'єра
Слухняний католик і художник Пауль Бріль став непоганим слугою папського престолу. 1621 року він отримав посаду керівника римської гільдії Св. Луки, і став першим, хто обійняв цю посаду як неіталієць за походженням. Серед його учнів були — * Бальтазар Ловерс
- Агостіно Тассі
- Пітер Спірінкс
- Корнеліс Врум
- Луїджі Карбоні
- Бальтазар Лаурі (Бальтазар Лауверс Balthasar Lauwers)
- Віллем ван Ньюланд молодший
- син Кіріак Бріль та інші.
Пауль Бріль помер в Римі в жовтні 1626 року.
Вибрані твори
- «Автопортрет з лютнею»
- «Пейзаж з каяттям Св. Єроніма», Мауріцхейс, Гаага
- «Пейзаж з горами», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Морський порт», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Краэвид Кампаньї», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Пейзаж з храмом Сивілли»
- «Фантазійний пейзаж з викраденням Ганімеда орлом Зевса»
- «Пейзаж з полюванням на оленя», Лувр, Париж
- «Пейзаж з середньовічним замком на скелі Сінібальда»
- «Гірський пейзаж з мостом і мисливцями», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
- «Пейзаж з морським узбережжям», Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн
- «Фантазійний пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана»
- «Пейзаж з Діаною та її німфами на полюванні», Лувр, Париж
- «Пейзаж з двома пастухами», Антверпен
- «Панорамний краєвид Браччіано», Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда
- «Пейзаж з монастирем у провінції», Парма
Графіка Пауля Бріля
- «Ставок в лісі», до 1600 р., Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
- «Порт», гравюра за малюнком Пауля Бріля Віллема ван Ньюланда, бл. 1610 р.
- «На водопої», гравюра за малюнком Пауля Бріля
Галерея
- «Пейзаж з мисливцями»
- «Пейзаж з пастухами і подорожніми», 1580
- «Пейзаж з каяттям Св.Єроніма», 1592, Мауріцхейс, Гаага
- «Пейзаж з болотом», 1592, Пінакотека Амброзіана
- «Пейзаж з руїнами базиліки імператора Адріана» , 1660,
- «Фантазійний пейзаж з Меркурієм і Аргусом», 1606, Галерея Сабауда, Турин.
- «Порт і гори біля моря», 1620, Берлін
Див. також
Джерела
- Гос. Эрмитаж. Научный каталог 2, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1981
- Carla Hendriks, Northern Landscapes on Roman Walls: The Frescoes of Matthijs and Paul Bril. (Florence: Centro Di della Edifimi, c2003).
- Hanno Hahn, Paul Bril in Caprarola. Miscellanea Bibliothecae Hertzianae, Roma, 1961.
- Francesca Cappelletti, Paul Bril e la pittura di paesaggio a Roma, 1580–1630. (Rome: Ugo Bozzi, c.2006).
- Louisa Wood Ruby, Paul Bril: The Drawings. (Turnhout: Brepols, 1999).