Віронія

Віро́нія (лат. Vironia) — історичний край на північному сході Естонії. Батьківщина віронів (вірів), одного із середньовічних естонських племен. Розташований на території сучасних естонських повітів Східна Віронія і Західна Віронія. Історичні центри краю — Нарва, Тарванпе (нині Раквере) й Агелінде (нині Анту). У VIII—X ст. страждав від нападів вікінгів. У ХІІІ ст. став об'єктом Північних хрестових походів під проводом німецьких і датських лицарів. Тубільні мешканці сповідували фінське язичництво, але згодом прийняли християнство; вони неодноразово повставали через зловживання Ордену меченосців. Святий престол часто висилав своїх легатів для врегулювання конфліктів між тубільцями і хрестоносцями. 1238 року, згідно зі Стенбійським договором, весь край перейшов під контроль Датської корони, й був розділений на феоди між васалами датського короля. У ХІІІ ст. вірони брали участь у німецько-датських війнах проти Новгороду. У XIV ст. край перетворився на один із повітів Естонії (Естляндії), складовій Лівонської конфедерації. У Російській імперії увійшов до Везенберзького повіту Естляндської губернії.

   Віронія на карті Естонії