Віт Ствош
Віт Ствош (пол. Wit Stwosz, нім. Veit Stoß), 1447 або 1448 — 1533) — німецький і польський скульптор, художник, ритівник. Один з найвидатніших митців пізньої готики, представник Північного Відродження.
Віт Ствош (нім. Veit Stoß, пол. Wit Stwosz) | |
---|---|
| |
Псевдо | Файт Штосс |
Народився |
1447[1][2] Горб-ам-Неккар[2] |
Помер |
20 вересня 1533 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія[2] |
Поховання | Johannisfriedhofd |
Громадянство | Королівство Польське |
Національність | шваб |
Діяльність | скульптор, художник |
Галузь | скульптура |
Знання мов | німецька[1] |
Напрямок | Інтернаціональна готика |
Magnum opus | Вівтар святої Маріїd |
Конфесія | католик |
Діти | Veit Stoßd |
Біографія
Народився близько 1448 року під містечком Горб-на-Некарі, що у Швабії. З 1477 по 1496 роки працював у Кракові, згодом — в Нюрнберзі.
Помер в 1533 році у Нюрнберзі, похований на місцевому цвинтарі Святого Йоганна.
Художня спадщина Віта Ствоша була продовжена його сином Станіславом.
Творчість
На Ствоша справили значний вплив роботи нідерландського художника ван дер Вейдена, що було особливо помітним під час краківського періоду його творчості.
- Вівтар Маріацького костелу у Кракові (1477—1489)
- Надгробок Казимира IV Ягеллончика у кафедральному соборі на Вавелі (близько 1492 року)
- Надгробок єпископа Збігнева Олесницького в Гнєзно (1495)
- Вівтар кармелітського костелу в Нюрнберзі (тепер — в соборі Бамберга) (1523)
- Надгробок куявського єпископа Пйотра з Бніна Мошинського в базиліці міста Влоцлавек (замовник Філіппо Буонаккорсі, або Каллімах[4]).
Галерея основних робіт
- «Сліпий Віт Ствош з онучкою» на картині Яна Матейка
- Надгробок Казимира IV Ягеллончика у Вавелі
- Бамберзький вівтар
- «Благовіщення» в церкві Святого Себальда у Нюрнберзі
Див. також
- 6106 Ствош — астероїд, названий на честь скульптора[5].
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118618768 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Wiesiołowski J. Piotr z Bnina // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXVI. — S. 386—387.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
- Folia Historiae Artium. — 1989. — № 25. — 189 s. (пол.)
- Nowo odkryte dzieło Wita Stwosza // Folia Historiae Artium. — 2002/2003. — N.S. 8/9. — S. 177—178. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.