Ві Кім Ві

Ві Кім Ві (кит.: 黃金輝; 4 листопада 1915, Сингапур 2 травня 2005, Сингапур) сингапурський державний і політичний діяч, журналіст, дипломат, президент міста-держави Сингапур (1985—1993).

Ві Кім Ві
Народився 4 листопада 1915(1915-11-04)[1][2]
Стрейтс-Сетлментс або Сінгапур
Помер 2 травня 2005(2005-05-02)[3][1][2] (89 років)
Siglapd, Сінгапур
·рак простати
Країна  Сінгапур
Діяльність дипломат, журналіст, політик, спортивний функціонер
Alma mater Outram Secondary Schoold і Raffles Institutiond
Посада президент Республіки Сінгапур і ambassador of Singapored
Партія Партія Народної Дії
Конфесія буддизм
У шлюбі з Koh Sok Hiongd
Діти Bill Wee Hock Keed
Нагороди

Життєпис

Народився в китайській сім'ї. Батько помер, коли йому було вісім років. Закінчив державну школу Ортам і престижний Raffles Institution. З юності працював в якості співробітника газети The Straits Times, пізніше став репортером висвітлюють, в основному, політичні події.

У 1941—1950 рр. — співробітник United Press International, головний кореспондент по Сингапуру. У 1959 році повернувся до The Straits Times, і став заступником головного редактора, пізніше — головним редактором. У 1973 році — президент Сингапурського прес-клубу.

У 1973 році залишив журналістику і перейшов на дипломатичну службу. Був призначений Верховним комісаром у Малайзії, посаду яку займав протягом семи років.

Потім, відправлений послом до Японії (1980—1984). У 1981—1984 роках — посол в Республіці Корея.

Після завершення дипломатичної місії у 1984 році був призначений головою Сингапурської мовної корпорації.

З 2 вересня 1985 до 1 вересня 1993 року Президент Сінгапуру, обраний Законодавчими зборами. Став першим президентом країни китайського походження. Обіймав посаду протягом двох термінів, користуючись великою популярністю у суспільстві.[4]

Після відставки з посади президента з 1986 року працював мировим суддею. За великий внесок у розвиток Університету Сингапуру в 1994 році був удостоєний звання почесного доктора літератури Національного університету Сингапуру, з 1985 до 1993 року був його канцлером.

У 2004 році опублікував книгу спогадів під назвою «Погляди і роздуми» («Glimpses and Reflections»). Меценат. Пожертвував півмільйона сингапурських доларів восьми благодійним організаціям.

У приватному житті був активним спортсменом і спортивним чиновником. У 1934 році заснував секцію бадмінтону, в 1937 році був чемпіоном серед юніорів в цьому виді спорту. Президент Сингапурської асоціації бадмінтону і віце-президент Асоціації малого бадмінтону.

Помер 2 травня 2005 року від онкологічного захворювання.

Сім'я

  • Дружина — Ко Сок Хіонг,
  • Діти — мав одного сина та шість доньок.

Нагороди та відзнаки

  • Лицар Великого хреста Ордена Лазні
  • Королівський сімейний орден корони Брунею 1 класу (Royal Family Order of Laila Utama)
  • Орден Темасек
  • Медаль «Зірка державної служби» (1973)
  • Почесна медаль за службу (1963)
  • Почесний доктор літератури Національного університету Сингапуру (1994)
  • Спеціальна премія за відмінну службу в журналістиці Сингапурського прес-клубу (1996)
  • Премія за видатні заслуги Скаутського комітету Азіатсько-Тихоокеанського регіону (1998)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.