ГЕС Changjin 1

ГЕС Changjin 1 – гідроелектростанція у східній частині Північної Кореї. Знаходячись перед ГЕС Changjin 2, становить верхній ступінь дериваційного каскаду, який використовує ресурс зі сточища річки Changjin, правої притоки Pujon, яка в свою чергу є лівою притокою Ялуцзян (утворює кордон між Північною Кореєю та Китаєм і впадає до Жовтого моря).

ГЕС Changjin 1
40°13′08″ пн. ш. 127°17′38″ сх. д.
Країна  Північна Корея
Стан діюча
Річка деривація з Changjin
Каскад дериваційний каскад Changjin
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1936
Основні характеристики
Установлена потужність 144  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Основні споруди
Тип греблі бетоні гравітаційні (Changjin, Мемул)
Висота греблі 55 (Changjin), 25 (Мемул)  м
ідентифікатори і посилання
ГЕС Changjin 1
Мапа

Каскад Changjin спорудили ще в часи японського колоніального панування в Кореї, тому він також відомий в літературі під японською назвою Chosin. Цей гідровузол став другим (після каскаду Pujon), який реалізовував схему з перекиданням ресурсу із басейну Жовтого моря на схід, в річки, що течуть до Японського моря (при цьому загальне використане каскадом падіння становить 898 метрів).

В межах проекту для накопичення ресурсу звели дві послідовні греблі на Changjin, обидві виконані як бетонні гравітаційні споруди;

- висотою 55 метрів, яка потребувала 565 тис м3 матеріалу та утримує найбільше водосховище проекту з об’ємом 840 млн м3. Зазначений резервуар відомий тим, що в 1950-му році під час Корейської війни на його берегах відбулась одна з найтрагічніших для віськ ООН битв;

- розташовану трохи нижче греблю Мемул (몌물) висотою 25 метрів, яка потребувала 75 тис м3 матеріалу та утримує водойму з об’ємом 33 млн млн м3. Ресурс із цього сховища перекачується в перше за допомогою насосної станції, котра забезпечує підйом на висоту 55 метрів.

З основного резервуару в південному напрямку прокладено дериваційний тунель до розташованого за 25 км машинного залу. Останній знаходиться на східному боці водорозділу між басейнами Жовтого та Японського моря, в долині одного з правих притоків річки Songch'on (впадає до останнього з названих морів неподалік міста Хамхин). При цьому можливо відзначити, що згаданий вище каскад Pujon також здійснює перекидання води у сточище Songch'on, проте в долину її іншої правої притоки.

Введена в експлуатацію у 1936 році, ГЕС Changjin 1 мала потужність у 144 МВт (найбільший показник серед чотирьох станцій каскаду загальною потужністю 334 МВт).

Відпрацьована на ГЕС Changjin 1 вода потрапляє до тунелю, котрий веде на розташовану за 6 км станцію Changjin 2 (можливо відзначити, що загальна довжина дериваційних тунелів каскаду становить 44,7 км).

Видача продукції відбувається через ЛЕП, призначені для роботи під напругою 220 кВ.

Корейська війна

З початку літа 1952-го авіація ООН неодноразово піддавала бомбардуванням північнокорейські електростанції. Після першої атаки у кінці червня, Changjin 1 була повторно піддана бомбардуванням 29 серпня (літаки ВПС США) та у вересні 1952-го, лютому і травні 1953-го (авіагрупи Сьомого флоту).

Повторно Changjin 1 ввели у експлуатацію у другій половині 1950-х, при цьому первісно змонтоване тут японське обладнання замінили на постачене з Чехословаччини.[1][2][3][4][5]

Примітки
  1. 한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사.
  2. David Von Hippel, Timothy Savage, and Peter Hayes THE DPRK ENERGY SECTOR: ESTIMATED YEAR 2000 ENERGY BALANCE AND SUGGESTED APPROACHES TO SECTORAL REDEVELOPMENT.
  3. 북한정보포털. nkinfo.unikorea.go.kr (кор.). Процитовано 29 листопада 2018.
  4. Sandler, Stanley (14 січня 2014). The Korean War: An Encyclopedia (англ.). Routledge. ISBN 9781135767068.
  5. Burgess, Rick; Thompson, Warren (25 лютого 2016). AD Skyraider Units of the Korean War (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 9781472812650.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.