ГЕС Hochon 1

ГЕС Hochon 1 – гідроелектростанція у північно-східній частині Північної Кореї. Знаходячись перед ГЕС Hochon 2, становить верхній ступінь дериваційного каскаду, який використовує ресурс зі сточища річки Hochon, лівої притоки Ялуцзян (утворює кордон між Північною Кореєю та Китаєм і впадає до Жовтого моря).

ГЕС Hochon 1
40°46′55″ пн. ш. 128°26′43″ сх. д.
Країна	Північна Корея
Стан	діюча
Річка	деривація з Hochon
Каскад	дериваційний каскад Hochon
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1940
Основні характеристики
Установлена потужність	145  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Основні споруди
Тип греблі	бетонні (Phungso, Hwangsuwon, Naejung, Сачхопхьон)
Висота греблі	101 (Phungso), 66 (Hwangsuwon), 44 (Naejung), 39 (Сачхопхьон)  м
ідентифікатори і посилання
ГЕС Hochon 1
Мапа

Каскад Hochon спорудили ще в часи японського колоніального панування в Кореї (як наслідок, він також відомий в літературі під японською назвою Kyosen). Цей гідровузол став третім (після каскадів Pujon та Changin), який реалізовував схему з перекиданням ресурсу із басейну Жовтого моря на схід, в річки, що течуть до Японського моря (загальне використане каскадом падіння становить 869 метрів). При цьому для накопичення ресурсу в межах проекту Hochon створили чотири водосховища – три послідовні на самій Hochon та одне на її лівій притоці, всі утримувані бетонними греблями:

- резервуар Hwangsuwon (황수원) з ємністю 331 млн м³ утворений за допомогою споруди висотою 66 метрів, яка потребувала 470 тис м³ матеріалу;

- розташоване далі по течії сховище Naejung (내중) ємністю 80 млн м³ утримує гребля висотою 44 метри, яка потребувала 196 тис м³ матеріалу;

- нижнє водосховище на Hochon – Сачхопхьон (사초평) – створене греблею висотою 39 метрів, на яку знадобилось 157 тис м³ матеріалу, та утримує 26 млн м³ води;

- розташоване на притоці Hochon озеро Phungso  (풍서호) з об’ємом 457 млн м³ є найбільшим серед всіх резервуарів проекту. Його гребля також найбільша - при висоті 101 метр вона потребувала 880 тис м³ матеріалу.

Останнє сховище також є найвіддаленішим – відстань від нього до Сачхопьон становить майже три десятки кілометрів, тоді як від Сачхопьон до машинного залу станції Hochon 1 біля 12 км. Зазначений зал розташований на східному боці водорозділу між басейнами Жовтого та Японського моря, на правому березі річки  Namdaechon (впадає до останнього з названих морів біля міста Танчхон).

Введена в експлуатацію у 1940 році, ГЕС Hochon 1 має потужність 145 МВт, що є найбільшим показником серед чотирьох основних станцій каскаду загальною потужністю 335,4 МВт (окрім них, на виході з двох верхніх сховищ на Hochon працюють малі пригреблеві ГЕС потужністю 8 МВт та 9 МВт).

Відпрацьована на ГЕС Hochon 1 потрапляє до тунелю, котрий веде на розташовану за 18 км станцію Hochon 2 (можливо відзначити, що загальна довжина дериваційних тунелів каскаду становить 94,6 км).

Починаючи з 1980 року на станціях каскаду Hochon впроваджене дистанційне керування.[1][2]