Габріела Містраль

|mcat= |ширина=

Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга
ісп. Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga
Ім'я при народженні	ісп. Lucila de María Godoy Alcayaga[1]
Псевдо	Габріела Містраль
Народилася	7 квітня 1889(1889-04-07)[2][3][…] Вікунья, Ельке, IV Регіон Кокімбо, Чилі
Померла	10 січня 1957(1957-01-10)[2][3][…] (67 років) Гемпстед, Нассау, штат Нью-Йорк, США
Поховання	Tumba de Gabriela Mistrald
Громадянство	Чилі
Діяльність	поетеса
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Escuela Normal № 1 de Santiagod
Мова творів	іспанська[2]
Жанр	поезія
Конфесія	католицтво
Родичі	Juan Miguel Godoy Mendozad
Автограф
Премії	Нобелівська премія з літератури (1945)
Сайт: gabrielamistral.uchile.cl
Габріела Містраль у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга (ісп. Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga, відоміша під псевдонімом Габріела Містраль; 7 квітня 1889 — 10 січня 1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки.

Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди.

За внесок у феміністський поступ відзначена місцем на Поверху спадщини Джуді Чикаго.

На честь Габріели Містраль названий кратер на Меркурії.

Габріела Містраль була лесбійкою, не так давно опубліковане її любовне листування з Доріс Даною[4].