Гаврилов Володимир Миколайович (футболіст)

Володимир Миколайович Гаврилов (нар. 16 липня 1960, Новошахтинськ, Ростовська область, РРФСР) — радянський та український футболіст, виступав на позиції воротаря, згодом — тренер. Майстер спорту СРСР.

Володимир Гаврилов
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович
Гаврилов
Народження 16 липня 1960(1960-07-16) (61 рік)
  Новошахтинськ, Ростовська область, РРФСР
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Новошахтинськ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979—1982 «Уралан» 93(-30+)
1984—1986 «Шахтар» (Д) 3(-7)
1986—1987 «Шахтар» (Г) 16(-3+)
1987—1990 «Ростсельмаш» 123(-145)
1991 АПК 10(-4)
1992 «Таврія» (Х) 9(-6)
1992 «Канатник» (Х) 11(-25)
1992—1996 «Шахтар» (Д) 4(-1)
1992—1996→  «Шахтар-2»/«Металург» (К) 84(-84/6)
1996—1997 «Металург» (Д) 40(-29)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1998 «Металург» (Д)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Народився в Новошахтинську (Ростовська область), де й розпочав займатися футболом у місцевій ДЮСШ. У дорослому футболі дебютував у 1979 році в елістинському «Уралані», зіграв за команду понад 90 матчів у другій лізі.

У 1984 році перейшов у донецький «Шахтар», але в основу не пробився і був дублером Валентина Єлінскаса, а згодом — Сергія Золотницького. За три сезони в команді виходив на поле лише в трьох матчах вищої ліги. Дебютний матч зіграв 28 вересня 1984 року проти тбіліського «Динамо», і пропустив в цій грі три м'ячі від Рамаза Шенгелії[1]. Також взяв участь у двох матчах Кубка СРСР і грі Кубка сезону 1986 року, де вийшов на заміну перед серією пенальті, але пропустив три з чотирьох ударів киян і «Шахтар» поступився.

По ходу сезону 1986 року перейшов у «Шахтар» (Горлівка). З 1987 року виступав за «Ростсельмаш», зіграв в його складі понад 100 матчів у першій лізі. Останній сезон першості СРСР провів у команді АПК (Азов). Після розпаду СРСР повернувся в Україну і в першому сезоні чемпіонату країни грав в командах нижчих ліг.

У сезоні 1992/93 років повернувся в донецький «Шахтар», але не став гравцем основного складу і за декілька років зіграв лише чотири матчі у вищій лізі України. Значний період часу виступав за дубль «Шахтаря» у другій лізі (в сезоні 1993/94 років команда мала назву «Металург» Костянтинівка), часто виконував пенальті. У матчі Кубка України проти «Авангарду» (Ровеньки) зробив хет-трик, реалізувавши три пенальті, його команда перемогла з рахунком 5:3[2]. Всього в кубковій кампанії 1993/94 забив чотири м'ячі та став одним з найкращих бомбардирів розіграшу.

Наприкінці кар'єри провів один сезон у складі донецького «Металурга», став переможцем першої ліги сезону 1996/97.

З 1998 року працює тренером. У вересні 1998 року став головним тренером донецького «Металурга» і очолював команду до початку зимової перерви. Потім багато років працював в різних клубах України тренером воротарів, тренером ДЮСШ, у «Волині» очолював дублюючий склад.

Сім'я

Захоплюється риболовлею. Одружений. Син Роман (нар. 1983) теж займався футболом, грав на позиції воротаря за аматорські колективи, потім працював тренером у структурі «Шахтаря».

Примітки
  1. «Шахтёр» Донецк 2 : 3 «Динамо» Тбилиси (рос.)
  2. «Металлург» Константиновка 5 : 3 «Авангард» Ровеньки (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.