Гавриїл (Стеблюченко)
Архієпи́скоп Гавриїл (в миру Юрій Григорович Стеблюченко; 30 червня 1940, Херсон, СРСР — 20 травня 2016, Благовєщенськ, Росія) — єпископ Російської православної церкви на покої; колишній архієпископ Усть-Каменогорський та Семипалатинський.
| Архієпископ Гавриїл | ||
| ||
|---|---|---|
| 21 квітня 1994 — 5 жовтня 2011 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Інокентій (Васильєв) | |
| Наступник: | Лук'ян (Куценко) | |
| ||
| 23 липня 1988 — 31 січня 1991 | ||
| Попередник: | Гавриїл (Огородніков) | |
| Наступник: | Вадим (Лазебний) | |
| ||
| 7 квітня 1975 — 1988 | ||
| Попередник: | Аліпій (Воронов) | |
| Наступник: | Павло (Пономарев) | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Юрій Григорович Стеблюченко | |
| Народження: | 30 червня 1940 Україна Херсон | |
| Смерть: | 20 травня 2016 (75 років) Росія Благовєщенськ | |
| Похований: | Благовєщенськ | |
| Священство: | 19 червня 1966 | |
| Чернецтво: | 15 червня 1966 | |
| Єп. хіротонія: | 23 липня 1988 | |
|
Нагороди: | ||
 Орден Дружби | ||
Життєпис
Змалку відвідував Свято-Духів собор у Херсоні, за богослужіннями прислужував у вівтарі.
1958 — поступив до Одеської духовної семінарії, потім до Ленінградської духовної академії, яку закінчив у 1966 зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу «Взаємовідносини Російської та Англіканської Церков у світлі історичної літератури».
15 червня 1966 — пострижений у чернецтво із нареченням імені «Гавриїл» на честь — Архангела Гавриїла, 19 червня рукопокладений в ієродиякона і призначений на служіння до Спасо-Преображенського собору в місто Виборг.
1966 у серпні — брав участь в роботі з'їзду християнської молоді в місті Лог'я, Фінляндія.
1967 — входив до складу делегації на урочистостях з нагоди 40-річчя Покровської та Нікольської громади московського патріархату у Гельсінки.
1967 — серпень 1968 — секретар російської духовної місії в Єрусалимі.
1968 — рукопокладений в ієромонаха, нагороджений набедреником і призначений настоятелем Спасо-Преображенського собору у Виборзі.
[19 серпня]] 1971 — нагороджений наперсним хрестом.
22 січня 1972 — призначений настоятелем Троїцького собору у Пскові.
7 квітня 1974 — возведений в сан ігумена і нагороджений палицею.
7 квітня 1975 — призначений намісником Псковсько-Печерського монастиря із возведенням у сан архімандрита.
1978 — Патріарх Пимен віддав наказ про відсторонення архімандрита Гавриїла, та під тиском Ради по справах релігій скасував рішення.
Архірейство
19 липня 1988 — призначений єпископом Хабаровським та Владивостоцьким.
23 липня 1988 — хіротонія.
31 січня 1991 — тимчасово відсторонений від керівництва єпрахрією. 25 березня звільнений за штат і направлений для повного розкаяння до Псковсько-Печерського монастиря під спостереження місцевого архієрея. Протягом 3 років не дозволено церковне служіння.
21 квітня 1994 — призначений єпископом Благовіщенським та Тиндинським.
28 серпня 1996 — отримав звання почесного громадянина міста Махачкала та Республіки Дагестан.
25 лютого 2003 — возведений у сан архієпископа.
Член Громадської Палати Амурської області.
5 жовтня 2011 — обраний архієпископом Усть-Каменогорським та Семипалатинським (Казанський митрополичий округ)[1].
Нагороди
Церковні
- орден св. кн. Володимира II ступеня (1974)
- орден прп. Сергія Радонезького ІІ ступеня (1979) та І ступеня (1989), іменна панагія (1982),
- орден св. кн. Даниїла Московського ІІ ступеня (1992);
Світські
- нагороди Новосибірського обласного комітету захисту миру (1975)
- почесна срібна медаль СФМ (1980)
- орден Дружби народів (1996).