Гагік Царукян
Гагік Коляєвич Царукян (вірм. Գագիկ Կոլյայի Ծառուկյան) 25 листопада 1956 року в селі Аріндж, Котайкської області, Вірменська РСР)[1] — вірменський підприємець і політичний діяч[2]. Засновник проросійської опозиційної партії «Квітуча Вірменія»[3], депутат Національних зборів Вірменії з 2003 року[4], президент олімпійського комітету Вірменії.
Гагік Царукян | |
---|---|
Народився |
25 листопада 1956 (65 років) Аріндж, Abovyan raiond, Вірменська РСР, СРСР |
Країна | Вірменія |
Національність | вірмени |
Діяльність | політик, підприємець |
Alma mater | Вірменський державний інститут фізичної культури та спортуd |
Знання мов | вірменська |
Посада | депутат Національних зборів Вірменії, депутат Національних зборів Вірменії, депутат Національних зборів Вірменії і депутат Національних зборів Вірменії |
Партія | Квітуча Вірменіяd |
Конфесія | Вірменська апостольська церква |
Нагороди | |
Сайт | tsarukyan.am |
2003 року обраний депутатом Національних зборів. З 30 квітня 2004-го є керівником партії «Квітуча Вірменія».
Життєпис
Народився в родині Миколи та Рози Царукянів. Батько родини за професією електрик, займається громадською діяльністю. Мати Роза Царукян за професією бухгалтер, нині бізнесмен і почесний президент Ради жінок партії «Квітуча Вірменія»[5].
Закінчив середню школу в селі Аріндж, де познайомився з майбутньою дружиною Джавахір[6].
Гагік і Джавахір мають шістьох дітей: Роза, Гаяне, Емма, Анаїт, Нвер і Ованес Царукян.
Освіта
1989 року закінчив Вірменський державний університет фізичної культури, займався боксом, боротьбою і армреслінгом . Викладач фізичної культури і спорту — тренер з боротьби.
Кар'єра
Підприємницька діяльність
З 1980-х років почав займатися підприємницькою діяльністю. З 1992 року був виконавчим директором компанії «Вірменія», тоді ж створив підприємство з виробництва молочних продуктів в селищі Аріндж Абов'янського району (нині Котайський район)[7] . Заснував і очолив багатопрофільний концерн «Мульти Груп»[8], який включає Абов'янський завод з виробництва пива «Котайк», Єреванську хіміко-фармакологічну фірму, мережу меблевих салонів «Мек», коньячно-винно-горілчаний комбінат «НОЙ», цементний завод «Арарат»[9], акціонерне товариство «Авіасервіс», комбінат з промислової переробки каменю « Мулто Стоун»[10], компанію «Мульти Рест Хаус»[11], Глобал Моторс, компанію «Мульти Сіті Хаус»[12] та ін[13].
Політична діяльність
Політикою займається з 2000 року. 2003 року обраний депутатом Національних зборів Вірменії від 42-го виборчого округу і донині є депутатом парламенту[4] . У Національних зборах Вірменії третього скликання представлений як незалежний депутат. У 2003—2007 рр. входив до Постійної комісії НС Вірменії з оборони, національної безпеки і внутрішніх справ[14].
2004 року заснував партію «Квітуча Вірменія», з того часу є її керівником[3][15]. На парламентських виборах 2007 року партія «Квітуча Вірменія» набрала 202 тис. голосів[16], отримавши 25 мандатів[4]. На кінець 2009 року парламентська фракція партії налічувала 27 депутатів[17] .
22 квітня 2011 року указом президента РА був включений до складу Ради національної безпеки РА[18].
6 травня 2012 року на 4-х виборах до Національних Зборів депутат був обраний від 28-го виборчого округу[19].
5 березня 2015 року він подав у відставку з посади голови партії і голови парламентської фракції «Процвітаюча Вірменія» і пішов з політики[20].
У 2016 році Гагік Царукян повертається до активної політики[21].
На парламентських виборах 2017 очолив блок «Царукян», до складу якого увійшли партії «Квітуча Вірменія», «Альянс» та «Місія», представники Вірменського загальнонаціонального руху (Егуд) і партії «Айазн»[22][23].
9 грудня 2018 року на дострокових виборах до 7-ого скликання Національних Зборів він був обраний депутатом Національних Зборів по загальнодержавному виборчому списку партії «Квітуча Вірменія»[19].
Президент олімпійського комітету Вірменії
2004 року обраний президентом Національного олімпійського комітету Вірменії (НОКА). Делегація вірменських спортсменів на чолі Царукяном продемонструвала безпрецедентні результати на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні, повернувшись з шістьма бронзовими медалями.
4 грудня 2008 року, 11 березня 2013 року та 21 жовтня 2016 року Генеральна Асамблея Національного Олімпійського Комітету Вірменії (НОК) переобрала Гагіка Царукяна президентом НОКА.
Нагороди
Нагороджений орденами і медалями:
- орден «Св. Григора Лусаворіча» за діяльність, спрямовану на будівництво церков (2002)[24]
- медаль «Мовсеса Хоренаці» за внесок в розвиток спорту в Вірменії[25]
- орден «Дмитра Донського I ступеня» (2007 рік)[26] за заслуги у справі зміцнення дружби російського та вірменського народів
- медаль «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня, за заслуги в справі розвитку спорту і фізичної культури Вірменії (2007 рік)[27]
- російський «імператорський» орден Св. Анни II ступеня (23.12.2011)
- орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2015)
- орден Пошани (2016)[28]
- Орден Дружби народів (Білорусь) (2016)
- золота медаль Європейської федерації з дзюдо[29]
Примітки
- Гагік Коляєвич Царукян на сайті НС РА (ua копія)
- Гагік Царукян::Кар'єра у сфері бізнесу. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 березня 2009.
- Гагік Царукян:: Політична Кар'єра. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 28 березня 2009.
- Біографія Гагіка Царукяна. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 28 березня 2009.
- Делегати Партії на чолі з почесним головою жіночої ради ППА Розою Царукян вирушили в Гегаркунікський регіон. Процитовано 30 березня 2009.[недоступне посилання з серпня 2019]
- Інтерв'ю з головою партії "Процвітаюча Вірмения", підприємцем і доброчинцем Гагіком Царукяном. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 березня 2009.
- Національне Зібоання Республіки Вірмения. Гагік Коляєвич Царукян. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 30 листопада 2009.
- https://www.multigroup.am/ua/about-us.html%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D
- Цементный завод “Арарат”. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
- Комбінат з промислової переробки каменя “Мульти Стоун”. Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 1 квітня 2009.
- Компанія “Мульти Рест Хаус“. Архів оригіналу за 6 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
- Компанія “Мульти Сіті Хаус”. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 1 квітня 2009.
- https://www.multigroup.am/ua/company.html/Компании%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D
- З 2003 по 2007 роки пан Царукян був членом постійної комісії НС з оборони, національної безпеки та внутрішніх справ. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2009.
- Гагік Царукян був одноголсно переобраний на посаду голови Партії. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 28 березня 2009.
- В результаті виборів 12 травня 2007 року керована Гагіком Царукяном партія “Процвітаюча Вірменія” бере участу у виборах Національного Зібрання і от 202 отримує 12 голосів. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2009.
- Двоє безпартійних депутатів стали членами партії «Процвітаюча Вірменія». Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 9 квітня 2009.
- http://xn--y9aaah2cva0b.xn--y9a3aq/ru/decrees/item/506
- http://parliament.am/deputies.php?sel=details&ID=1284&lang=rus
- https://mediamax.am/ru/news/politics/13401/
- http://newsarmenia.am/news/politics/gagik-tsarukyan-vozvrashchaetsya-v-bolshuyu-politiku/
- «Блок Царукян» представив першу десятку передвиборчого списку[недоступне посилання з серпня 2019], 2017-02-16
- Виборча революція
- Гагік Царукян був удостоєний ордена «Св. Григора Лусаворіча». Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 8 квітня 2009.
- Гагік Царукян був нагороджений медаллю «Мовсес Хоренаці». Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 8 квітня 2009.
- Гагік Царукян був нагороджений орденом “Дмитра Донського 1-й ступеня”. Процитовано 8 квітня 2009.[недоступне посилання з серпня 2019]
- Гагік Царукян був нагороджений медаллю «За заслуги перед Вітчизною» І ступеня. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 18 травня 2019.
- Указ Президента РА
- Європейська Федерація по дзюдо нагородила голову НОКА Гагіка Царукяна. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 11 травня 2009.