Гадрозаврові

Черепа і щелепи гадрозаврів — це їх найтиповіші риси. Не маючи черепа, іноді важко розпізнати один вид гадрозавра від іншого через схожих рис в їхніх скелетах. Гадрозаври класифікуються в дві основні групи, засновані в основному на анатомії їх черепів: гадрозавріни і ламбеозавріни.

Гадрозавріни мали цільні головні гребені або не мали їх взагалі. Типові гадрозавріни включають деяких велетнів серед качконосих динозаврів, наприклад едмонтозавра (пізня крейда, західна Північна Америка) і шантунгозавра. Черепа гадрозаврінів нагадують коробки з великим носовим отвором спереду. У деяких на маківці був цілісний кістяний гребінь.

У ламбеозаврінів були довгі, вузькі черепа з ​​порожнистими гребенями на верхівках. Морфологія їхніх гребенів відрізняється від одного виду до іншого, але у всіх гребені діяли як подовження носових проходів і, можливо, брали участь у демонстраціях, звукових сигналах або нюху.

Щелепи гадрозаврів мали ряди складних зубів для перетирання рослин. Як і ігуанодонтиди, ці динозаври могли рухати верхніми щелепами вліво-вправо, щоб перетерти їжу своїми верхніми зубами по всій поверхні нижніх. Замість того, щоб володіти долотоподібними зубами як інші орнітоподи, гадрозаври розвинули збиті ряди зубів, що тісно збігалися один з одним. Шари цих зубів були влаштовані так, що нові зуби постійно замінювали старі. Щелепа такого динозавра містила від 550 до 1400 таких зубів, більшість яких було приховано під перетирающою поверхнею, і які включалися у діло тоді, коли верхній шар був стертий остаточно. Зуби гадрозаврів були притиснуті один до одного так тісно, ​​що вони утворювали довгу, рівну поверхню для жування. Ці зуби були досить міцні, щоб з легкістю розжувати найжорсткіші рослини, але могли пристосуватися до більш м'яких квіткових рослин, які починали заселяти їхній світ.

Інші риси, загальні для гадрозаврів включають двоногу стійку і коротші передні ноги, ніж задні; три пальці, які розподіляли між собою вагу на задніх ногах; довгі, жорсткі хвости, які утримувалися від землі; порівняно довга і тонка шия; і чотирипалі передні лапи, чиї пальці, у деяких видів, були з'єднані шкірою, яка утворювала «рукавиці». Хоча, технічно вони були двоногими, тілобудова гадрозаврів також дозволяла їм деякий час ходити на всіх чотирьох кінцівках, якщо це було необхідно.