Газопровід Слободниця-Варошфьолд

Слободниця—Варошфьолд — трубопровід що з'єднує газові мережі Хорватії та Угорщини.

Drávaszerdahely

Варошфьолд

Бата

Слободниця

Траса

Перші контакти щодо спорудження інтерконектора між газотранспортними системами Хорватії та Угорщини розпочались у 2007-му та завершились підписанням наступного року угоди про співробітництво між операторами національних мереж Plinacro та FGSZ Ltd, на виконання якої в 2011-му ввели в експлуатацію газопровід. Проект здійснили за сприяння Європейського Союзу, котрий узяв на себе частину витрат.

Трубопровід має діаметр 800 мм, робочий тиск 7,5 МПа та максимальну пропускну здатність до 6,5 млрд.м³ на рік.[1] Його загальна довжина складає майже три сотні кілометрів, у т. ч. 205 км по угорській та 88 км по хорватській території. Він сполучив угорський газовий хаб Варошфьолд (надає доступ до трубопроводів Будапешт – Сегед та Берегдароц – Варошфьолд) із хорватською Слободницею (сюди підходить газопровід Загреб – Слободниця).

Для забезпечення роботи газопроводу на угорській території модернізували компресорну станцію у Варошфьолді та спорудили ще одну станцію у Баті. На кордоні діють газовимірювальні станції в угорському селі Дравасердагей та хорватському містечку Доній Михоляць.[2]

Важливо відзначити, що обидві країни традиційно покривали дефіцит газу власного видобутку за рахунок імпорту російського блакитного палива через Україну, тільки Угорщина отримувала його безпосередньо з України, а Хорватія користувалась маршрутом Україна—Словаччина—Австрія—Словенія. Після введення в дію інтерконектора він міг застосовуватись для поставок з Угорщини до хорватської газової мережі, втім, у 2021 році почав роботу термінал по прийому зрідженого газу на хорватському острові Крк, що створює умови для реверсування трубопроводу.[3]