Доній Михоляць

Доній Михоляць (хорв. Donji Miholjac) — місто в Хорватії, в Осієцько-Баранській жупанії.

Доній Михоляць
Donji Miholjac
Основні дані
45°45′00″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д.
Країна  Хорватія
Регіон Осієцько-Баранська жупанія
Район Славонія
Площа 154 км²
Населення 6240
· густота 67 осіб/км²
Агломерація 9491
Висота НРМ 99-102  м
Міста-побратими Шиклош
День міста 29 вересня
Телефонний код (+385) 031
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3201432
OSM ↑222646 ·R (Осієцько-Баранська жупанія)
Поштові індекси 31540
Міська влада
Мер міста Степан Відука (HDZ)
Вебсайт www.donjimiholjac.hr
Мапа
Доній Михоляць
Доній Михоляць (Хорватія)
 Доній Михоляць у Вікісховищі

Загальні відомості
План міста Доній Михоляць

Місто Доній Михоляць розташоване на сході країни, у долині Драви, за 4-х кілометрів від самої річки, вздовж якої проходить державний кордон з Угорщиною.

За 25 кілометрів на південний схід розташоване місто Валпово, за 30 кілометрів на південь — місто Нашице, за 40 кілометрів на захід — Слатина, за 50 кілометрів на південний схід — столиця жупанії Осієк. За 40 кілометрів на північ розташоване угорське місто Печ.

Доній Михоляць з'єднане з Осієком, Нашицею, Слатиною та Печем автомобільними дорогами.

Основними заняттями населення є сільське господарство, рибальство та рибопереробка, харчова промисловість, виробництво виробів з пластмаси.

Основною туристичною принадою міста є можливість полювання в довколишніх лісах та заняття риболовлею на ставках, що розташовані між містом і Дравою, а також на самій Драві.

Історія

Античний період

Зручне географічне положення та природні особливості, такі як близькість річки Драва та густі ліси, створили сприятливі умови для життя. Територія міста була заселена ще в епоху палеоліту. Про це свідчать численні археологічні знахідки, такі як залишки житла епохи неоліту (в околицях Яневци-Борік) та зброї цього ж періоду (Марославци), поселення епохи раннього середньовіччя (Брдача), руїни середньовічної фортеці (Старо Дроблє).

Територія сучасного Донього Михоляця була щільно заселена племенами панонців (звідки походить назва регіону — Паннонія). Слідом за ними на ці землі прийшли римляни. На мапі Птолемея другої половини ІІ ст. позначено місто Мариніана (сучасний Доній Михоляць). Спочатку поселення виконувало роль фортеці, навколо якої згодом виникли поселення.

Середньовіччя

Падіння Західної Римської імперії та велике переселення народів в кінці VI — на початку VII ст. змінило склад і структуру місцевого населення. Саме цим періодом датується перша згадка про перебування хорватів на території Донього Михоляця. До VIII ст. територія перебувала під владою аварів, а в кінці VIII ст. починається період панування франків.

Франки розпочали процес християнізації хорватського населення, яке у той час сповідувало Язичництво. На початку Х ст. на територію Паннонської низовини прийшли угорці. Перейшовши через річку Драва, вони захопили Доній Михоляць. Хорватський король Томіслав був переможений, і незабаром територія Славонії потрапила під угорське правління (династія Арпадів, угорський король Ладислав).

1102 року Хорватія та Угорщина були об'єднані в унію і угорський король Коломан I був коронований хорватською короною.

Для Славонії і з релігійної точки зору розходяться з далматинських хорватська, угорська, вони також заснували прихід і єпархія в основному в Угорщині, що покриває велику частину Славонії. У 1009-му Єпархія була заснована в Печі, який охоплює область Михоляць сьогодні. У 1042 престол єпископа Мавр, який обіймав цю посаду до 1070. З цього періоду є і перший запис Михоляць, пов'язаних зі створенням першої церкви в цій галузі. Цей документ був представлений у парламент до 1057 Albaregiji рік, і він записує пожертвування землі для будівництва храму на честь св. Міхаела. З тих пір місце стали називати навколо церкви св. Михайла.

П'ятий Червень 2007 року. Святкування 950-річчя міста Доній Михоляць.

XX ст.

10 квітня 1941 року Доній Михоляць стає частиною незалежної хорватської держави.

На 14 квітні 1945 року. Місто-релізи другого блоку Воєводіна відділу зі сходу. У період соціалістичної Югославії (1945—1991), Доній Михоляць переживає швидкий економічний, промисловий і міського розвитку. Збірка заводу з виробництва та Борово і фабрик аналіту. У 1980-х років побудував велику частину західної частини міста, яка носить назву блоку.

Вітчизняної війни з Михоляць прийшла сто сьома бригада «Вовки».

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 9 491 осіб[1]. Населення самого поселення становило 6240 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[2]:

Динаміка чисельності населення центру громади[2]:

Населені пункти

Крім поселення Доній Михоляць, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 11,10 °C, середня максимальна — 25,50 °C, а середня мінімальна — -6,04 °C. Середня річна кількість опадів — 661 мм.[3][4]

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 5,65 7,95 12,50 17,16 22,20 25,50 25,15 24,71 20,46 15,08 9,18 5,18
Середня температура, °C −0,2 2,10 6,63 11,30 16,34 19,65 21,42 21,00 16,70 11,34 5,45 1,43
Середній мінімум, °C −6,04 −3,77 0,78 5,43 10,48 13,80 17,69 17,24 12,98 7,60 1,71 −2,29
Норма опадів, мм 40 36 39 52 63 85 62 62 52 55 64 51
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.38 2.60 2.90 2.80 2.47 2.30 2.20 2.00 2.00 2.10 2.30 2.40
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4153 6887 10733 15330 19371 21530 22201 20051 14825 9156 4674 3453
Джерело: [3][4]

Архітектурні пам'ятки
Церква Святого Михаїла

Церква Святого Михайла

У XV ст. була побудована церква Св. Михайла, що дала ім'я місту. Церква була зруйнована під час турецької навали, однак після звільнення долини Драви від турків відновлена ​​в 1797 в стилі бароко.

Палац графів Майлатів
Палац

Палац графів Майлатів є одним з найкрасивіших палаців Славонії. Побудований на початку XIX ст. Навколо палацу закладено парк.

Будівництво нового замку почалося у 1903 році після візиту імператора Франца-Йосифа до Донього Михоляця. Власник маєтку граф Владислав Майлат побудував його в англійському стилі Тюдорів, з великою кількістю веж, мансардними вікнами, просторими терасами і балконами. Будівля мала 50 кімнат корисною площею близько 3500 квадратних метрів. Інтер'єр був прикрашений мисливськими трофеями, здобутими під час подорожей до Азії та Африки. Земля була призначена вітальні, було на зимовий та літній їдальня, музичний салон, танцювальний зал, бібліотека, офіси і зали судових засідань. Усі кімнати облицьовані дубовими панелями. На верхньому поверсі були кімнати для прислуги. Замок мав своє джерело електрики, водопроводу та опалення з поєднанням кахельних печей і камінів.

У 1930 році граф продав замок та родинну ферму Шлезінгер, який залишався у власників до 1941 року. Коли вони вийшли з Королівства Югославії до фашистської окупації. Сьогодні замок є резиденцією donjomiholjačke уряду міста.

Видатні особи

Примітки
  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  2. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  3. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  4. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.