Гай Ліциній Муціан

Гай Ліциній Муціан (лат. Gaius Licinius Mucianus, близько 17 76) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суффект 64, 70 та 72 років.[1]

Гай Ліциній Муціан
Народився 1 століття
Помер 1 століття
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменник, політик, історик, військовослужбовець
Знання мов латина
Посада давньоримський сенатор, консул-суффект і legatus Augusti pro praetored
Військове звання Legatus legionisd

Життєпис

Походив з роду Муціїв з Іспанії. Про батьків мало відомостей. Його було усиновлено Гаєм Ліцинієм. Початок стрімкої кар'єри Муціана розпочався за імператора Нерона, коли той у 55 році призначив Ліцинія легатом до армії Корбулона. Під час бойових дій з парфянською армією Муціан зумів відзначитися, а також познайомився зі Сходом. У 64 році став консулом-суфектом разом з Квінтом Фабієм Барбаром Антонієм Макром.

У 66 році Муціана було призначено намісником Сирії. На цій посаді допомагав у придушенні повстання в Юдеї. Тут він затоваришував з Веспасіаном. Після вбивства Нерона активно сприяв просуненню Веспасіана до влади. Зокрема, допоміг скинути Вітеллія. У 70 році Веспасіан як подяку зробив Гая Ліцинія консулом-суфектом. З цього моменту Муціан отримав значний вплив на імператора, який часто використовував з власною метою й не на користь державі й авторитету імператорської влади. Втім Веспасіан беззаперечно довіряв Муціану. У 72 році той утретє став консулом-суффектом разом з Титом Флавієм Сабіном.

Творчість і наукова діяльність

Муціан захоплювався історією, географією, вивчав римські старожитності. Про назву та зміст історичних творів Муціана немає жодних відомостей. Ймовірно вони були пов'язані з історичними подіями Сходу. Також він склав наукову працю з географії Малої Азії, якою у подальшою користувався Пліній Старший. Водночас зібрав значну кількість листів та промов красномовців часів пізньої Римської республіки.

Див. також

Джерела

  • L. Brunn, Gaius Licinius Mucianus (Leipzig 1870). (нім.)
  • G. Williamson. Mucianus and a Touch of the Miraculous: Pilgrimage and Tourism in Roman Asia Minor. in J. Elsner and I. Rutherford, ed., Pilgrimage in Graeco-Roman and Early Christian Antiquity: Seeing the Gods (Oxford 2005). (англ.)
  • Dr G. de Kleijn-Eijkelestam. The Water Supply of Ancient Rome: City Area, Water, and Population (Amsterdam 2001). (англ.)
  • Rudolf Hanslik: Licinius II. 9a. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 1263. (нім.)

Примітки

  1. Гай Лициний Муциан. Римская Генеалогия. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.