Галицька архидієцезія
Галицька архидієцезія — колишня структурна одиниця Римсько-католицької церкви, утворена у 1375 році з осідком у місті Галичі.
Відомості
Після приходу до влади у Королівстві Русі король Казимир робив кроки щодо створення на руських землях окремих єпархій РКЦ.[1]
Папа Григорій XI буллою «Debitum pastoralis officii» від 13 лютого 1375 року остаточно заснував латинську митрополію — архідієцезію — з осідком у Галичі. Міста Перемишль, Володимир (нині Володимир-Волинський) та Холм ставали центрами дієцезій[2].
Для катедральної церкви використали один з храмів Галича.[2] Намісник короля Людовіка князь Володислав Опольський надав арцибіскупу[3] місто Рогатин, замки Олесько й Тустань з їх волостями, десятину з львівського мита і доходів жидачівської та дрогобицької соляних жуп, кам'яницю у Львові.[4]
Через більшу віддаленість від татар у 1412 р. її осідок перенесено з Галича до Львова (булла «In eminenti specula» від 28 серпня 1412 р.).
Капітула існувала формально[5].
Митрополити (архиєпископи)
- Матвій з Егера (1375 — +1380 рр.) — німець, який знав українську мову.
- Бернард (1384—1390 рр.)
- бл. Якуб Стшемє (Стрепа) (1391—1409 рр.), проголошений блаженним у 1790 р.
- Миколай Тромба (1410—1412 рр.).
Див. також
Примітки
- Tajemnice polskich grobowców (пол.)
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 428.
- архиєпископу
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 429.
- Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXІ. — S. 68. (пол.)
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V.