Галушкін Василь Максимович

Василь Максимович Галушкін (8 березня 1925, Зінов'євськ — 5 січня 1979, Кіровоград) — учасник радянсько-німецької війни, стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше гвардії капітан.

Василь Максимович Галушкін
Народження 8 березня 1925(1925-03-08)
Зінов'євськ
Смерть 5 січня 1979(1979-01-05) (53 роки)
Кіровоград
Поховання Кропивницький
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 1942–1957
Партія КПРС
Звання  Капітан
Командування стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Німецько-радянська війна
• Битва за Дніпро
Нагороди
Медалі

Біографія

Народився 8 березня 1925 року в місті Зінов'євськ (нині Кропивницький), в сім'ї робітника. У 1942 році закінчив залізничне училище, працював майстром на заводі "Червона Зірка" [2]. В тому ж році призваний до Червоної Армії Гурьєвським РВК Кемеровської області[3]. У діючій армії з вересня 1943 року - стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився В. М. Галушкін при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 212-го гвардійського стрілецького полку гвардії полковник Борисов М. С. написав, що 23 вересня 1943 року Василь Галушкін в числі перших у полку подолав річку Дніпро в районі села Глібівка та в бою за плацдарм знищив шість гітлерівців. 26 вересня 1943 року Галушкін В. М. полонив ворожого кулеметника і доставив його в штаб 212-го гвардійського стрілецького полку [4].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії червоноармійцеві Василю Галушкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» [5].

Після війни В. М. Галушкін продовжував службу в радянській армії. Член ВКП (б)/КПРС з 1946 року. У 1953 році закінчив Київське військове піхотне училище, служив у Вологодському гарнізоні. З 1957 року у званні капітан в запасі.

Жив і працював на батьківщині — у м. Кропивницький. Помер 5 січня 1979 року. Похований у Кропивницькому у Пантеоні Вічної Слави.

Нагороди

Пам'ять

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. Василий Галушкин — 17-летний Герой Советского Союза. Военное обозрение (рос.)
  3. www.podvignaroda.mil.ru/ - ЦАМО — ф. 33, оп. 793756, д. 10. (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. - ЦАМО — ф. 33, оп. 793756, д. 10 (рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
  6. Литература — Биобиблиографический указатель литературы (рос.)

Посилання

Галушкін Василь Максимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
  • Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. — Кн. 1. — М.: Высшая школа, 1976.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.