Галчанський Сергій Дмитрович

Закінчив Київський художній інститут (1983; викладач Віктор Шаталін), навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві[1] (керівники Тетяна Голембієвська, Сергій Григор'єв). Від 2000 — викладач кафедри рисунка та живопису Київської дитячої Академії мистецтв. Учасник республіканських (від 1977), всесоюзних (від 1983) та міжнародних (від 1992) художніх виставок. Персональна виставка — у Києві (1997).[2]

Основні роботи — у галузях станкового живопису та графіки. У творах Сергія Галчанського відтворено образно-пластичне бачення світу, естетичну систему, де красу природи й людини виражено у вишуканому колористичному розмаїтті. Для творчості характерні невимушеність, витончений малюнок, ясність композиційної побудови, досконале володіння прийомами, що дозволяють передати внутрішній стан людини. Роботи зберігаються у Київському музеї російського мистецтва, Полтавському художньому музеї, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, музеях Казахстану.[2]

графіка[2]

• «Прага. Карлів міст» (1983)
• «Нічне буріння» (1985)
• «Старий Поділ», «Андріївська церква» (обидва — 1990)
• «Полтавські далі» (1991)
• «Урок малювання» (1996)
• серія «Пам'ятні будинки Києва» (1989)

живопис

• «Весна у місті», «Акваріум» (обидва — 1989)
• «Біля криниці» (1990)
• «Запах трав», «Пам'яті М. Бойчука, В. Седляра, І. Падалки», «П. Брейгель» (усі — 1991)
• «Космічний пейзаж» (1993)
• «Вечірня тиша», «Латориця», «Два дерева», «Кургани» (усі — 1994)
• «Човен», «Коні», «Подорож» (усі — 1995)
• «Михайлівський Золотоверхий собор», «Лавра. Дальні печери» (обидва — 2001)
• «Затемнення сонця», «Літо» (обидва — 2002)
• «Школа українських монументалістів М. Бойчука», «Києво-Печерська лавра», «Лаврські печери» (усі — 2003)
• «Пам'ятник Маґдебурзькому праву у Києві» (2004).

За повідомленням доньки Анастасії, 14 квітня 2018 року Сергій Дмитрович відвідував могили на кладовищі у Боярці. Біля 14:30 при поверненні до Києва на платформі електрички станції Боярка при початку руху поїзда впав між пероном і вагоном, і ноги потрапили під поїзд. У лікарні Боярки (Центральна районна лікарня Києво-Святошинського району, Боярка, вул. Соборності, 51) ампутовано дві ноги нижче коліна. 20 квітня переведено у лікарню до Києва. За останніми повідомленнями, 22 квітня (у фейсбуці) та 4 травня (телефоном), стан Сергія Дмитровича тяжкий, але стабільний.

• Брат Олександр Галчанський, член НСХУ (з 1989)[3]
• Дружина, Валентина Сергіївна Грош[4]
• Доньки, Катерина Галчанська, Анастасія Галчанська-Богдан

• О. В. Сторчай. Галчанський Сергій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Галчанський Сергій Дмитрович // © 2018 © Киівська Організація Національної Спілки Художників України. Секція живопису

• У нас трапилась біда! Викладач кафедри живопису Сергій Дмитрович Галчанський серйозно травмований // КДІДПМіД імені Михайла Бойчука, 19 квітня о 15:10
• 14 апреля при начале движения поезда он упал между пероном и вагоном, и ноги попали под поезд. По словам свидетелей, никто из персонала станции не отреагировал, и движение поездов не прекращалось // Анастасия Галчанская-Богдан, 19 квітня о 10:17
• #helpgalchanskyi
• 20 апреля удалось перевезти в киевскую больницу. Состояние по-прежнему тяжелое, но стабильное // Анастасия Галчанская-Богдан

• Ігор Панич. Від думки до образу // Образотворче мистецтво. 1989. № 3.