Галібей Степан Павлович

Степан Павлович Галібей (1881, м-ко Устя-Зелене, нині село Монастириська міська громада, Тернопільська область 1942, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ) — український громадський, освітній діяч, військовик, педагог. Брат отця Івана Галібея, Михайла Галібея.

Степан Галібей
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1881(1881)
с. Устя-Зелене, тепер Монастириська міська громада, Тернопільська область
Смерть 1942(1942)
м. Станиславів
Військова служба
Приналежність  ЗУНР
Рід військ  УГА
Війни / битви Українсько-польська війна
Командування
комендант міста Коломия

Життєпис

Народився 1881 року в містечку Устя-Зелене (тоді Бучацький повіт, Австро-Угорщина, нині село, Монастириський район, Тернопільська область, Україна).

Працював викладачем гімназії в Коломиї (1908—1914 p., 1922—1924 роки).

Під час І-ї світової війни поручник австрійської армії, від 1918 року (1918—1920 роки[1]) сотник УГА, короткий час — командант Коломиї.[2] Директор української приватної жіночої гімназії товариства «Рідна школа» в Коломиї (1922—1924 роки), потім директор української жіночої семінарії, викладач польськомовної гімназії. Згодом інспектор шкіл у Львові.

У 1936/1937 навчальному році був візитатором шкіл.[3]

Автор науково-практичних праць, статей.

Помер 1942 року в м. Станиславові (нині Івано-Франківськ).

Примітки

  1. Душенко С. Устя-Зелене з присілками Грабина і Гірка…  Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 671.
  2. Коломия під час І світової війни.
  3. Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1936. — 25 listopada. — № 11. — S. 709. (пол.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.