Гамбергіт

Гамбергіт (рос. гамбергит; англ. hambergite; нім. Hambergit m) мінерал, гідроксилборат берилію.

Гамбергіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Be₂BO₃(OH)
Nickel-Strunz 10 6.AB.05[2]
Ідентифікація
Колір Безбарвний, сірий або жовтуватий
Сингонія ромбічна сингонія
Спайність довершена і добра
Твердість 6,5—7,5
Колір риси білий
Густина 2,86
Інші характеристики
Названо на честь Axel Hambergd[3]
Особливі характеристики Рідкісний
Типова місцевість Langesundsfjordd[4]
 Гамбергіт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: 8[Be2(BO3) (OH)], ОН може заміщатися F. Містить (%): ВеО — 53,31; В2О3 — 37,09; інше — вода.

Сингонія ромбічна.

Утворює ізометричні, іноді призматичні кристали зі штрихуванням на гранях.

Спайність довершена і добра.

Твердість 6,5—7,5.

Густина 2,86.

Блиск скляний.

Безбарвний, сірий або жовтуватий.

Зустрічається у лужних пегматитах і розсипах. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

  • гамберґіт флуористий (різновид гамберґіту, який містить ізоморфну домішку флуору).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гамбергіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гамбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.