Гамбург (футбольний клуб)
«Га́мбург» (нім. Hamburger Sport Verein e.V.) — німецький футбольний клуб із Гамбурга. Один з найтитулованіших клубів Німеччини. 6-разовий чемпіон Німеччини. Володар Кубка європейських чемпіонів 1983 року.
Повна назва | Hamburger Sport Verein e.V. | |||
Прізвисько | «ротгозе» (Rothose) («червоноштанники» німецькою) | |||
Коротка назва | Гамбург, HSV | |||
Засновано | 1919 | |||
Населений пункт | Гамбург, Німеччина | |||
Стадіон | «Імтех-Арена» (кол. назва — Фолькспаркштадіон) | |||
Вміщує | 56 889 | |||
Президент | Марсель Янсен | |||
Головний тренер | Daniel Thioune | |||
Ліга | Друга Бундесліга | |||
2019/20 | 4-те, Друга Бундесліга | |||
Вебсайт | hsv-ev.de | |||
|
Історія
Створення
Сучасний клуб «Гамбург» (Hamburger Sport Verein, «Гамбурзький спортивний союз») був створений у 1919 внаслідок об'єднання трьох спортивних товариств: Sports Club Germania, Hamburg FC і FC Falke.
Перші сезони
Команда була одною з найсильніших у Німеччині в 20-х роках. В сезоні 1920/21 «Гамбург», вигравши у «Ганновера» у фіналі північно-німецької першості, ввійшов до вирішального плей-оф всенімецького чемпіонату. Але вже в 1/4 поступився «Дуйсбургу» — 1:2, після додаткового часу. Наступного сезону клуб впевнено виграв чвертьфінал і півфінал (5:0 і 4:0 відповідно), і у фіналі мав зустрітись із «Нюрнбергом». Гра пройшла 18 червня 1922 року в Берліні, але переможця не визначила — 2:2. За правилами тих часів команди зіграли перегравання (6 серпня в Ляйпцигу), але воно завершилось нічиєю 1:1. Гру перервали, оскільки матч продовжували тільки 7 гравців «Нюрнберга», а за правилами мінімум був — 8 футболістів. Титул чемпіона присудили «Гамбургу». Баварці таке рішення опротестували і Німецька футбольна асоціація вирішила нікому не присуджувати перемоги. Це один з 2 випадків у всій історії німецького футболу, коли жодна команда не отримала чемпіонського титулу.
Клуб регулярно вигравав чемпіонат Пн. Німеччини і виходив до плей-оф. Наступного сезону (1922/23) гамбуржці вперше стали чемпіонами Німеччини, впевнено перемігши у фіналі «Уніон» з Обершоневайде — 3:0. Клуб повторив успіх у 1928 році (розгром «Герти» 5:2). Одним з найкращих у лінії нападу був Франц Горн, який за 6 років у барвах клубу забив 121 гол (зігравши 105 ігор). В сезоні 1930/31 «Гамбург» програв у 1/2 фіналу майбутньому чемпіону — «Герті» (2:3, дод. час) Після приходу до влади нацистів головною командою міста Гамбург був маловідомий Eimsbütteler TV. На початку 40-х у футбол продовжували грати, локи війна пе підійшла вже зовсім близько. За «Гамбург» тоді виступав Ервін Зеелер — батько Уве Зеелера. Колишні високі результати колектив почав показувати вже після війни.
1950-ті і 60-ті
Після відновлення футболу в Німеччині «Гамбург» зоставався сильною командою. Три сезони поспіль (1947/48 - 1949/50) «ротгозе» виходили до 1/4 фіналу, але завершували боротьбу на цьому етапі. В наступних роках 8 найсильніших команд Німеччини ділили на 2 фінальні групи, переможці яких й грали за титул чемпіона. «Гамбург» кілька років займав у груповому раунді то 3, то 2 місце і лише в сезоні 1956/57 зумів пробитися до фіналу. Там його розгромила «Боруссія» (Дортмунд) — 4:1. Наступного сезону гамбургці поступилися «Шальке-04» з рахунком 0:3 і другий рік поспіль зайняли 2-е місце. Сезон 1958/59 команда закінчила на 2-й позиції у групі, зате 25 червня 1960 року втретє у своїй історії виграла чемпіонат (перемігши 3:2 «Кельн»).
Перший рік у Бундеслізі «Гамбург» закінчив на 6-ій позиції. Уве Зеелер став найкращим бомбардиром першості — 30 голів.
Досягнення
- Чемпіон (6): 1923, 1928, 1960, 1979, 1982, 1983
- Віце-чемпіон (8): 1924, 1957, 1958, 1976, 1980, 1981, 1984, 1987
- Володар (1): 1987
- Фіналіст (1): 1981/82
Відомі гравці
- Франц Бекенбауер
- Даніель ван Буйтен
- Томас фон Гезен
- Горст Грубеш
- Уве Зеелер
- Кевін Кіган
- Манфред Кальц
- Йордан Лєчков
- Фелікс Магат
- Руді Ноак
- Юпп Посіпал
- Улі Штайн
- Віллі Шульц
- Дітмар Якобс
- Рафаель ван дер Варт
Склад
Склад команди станом на 25 травня 2021 року
|
|
Джерела
- А. Соскин. Всё о футболе. Страны. Клуби. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва, «Физкультура и спорт», 1972. — 448 с.
- Турнірні таблиці всіх чемпіонатів Німеччини з www.rsssf.com
- Результати німецьких клубів від 1963 (www.f-archiv.de)