Гамбурзька марка

Прес для карбування монет у Середньовіччя

У 834 році Гамбург став карбувати перші монети. У 1189 році монетний двір отримав подяку від імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси за карбування монет належної якості (тобто монети, які містили в собі відповідну номіналу кількість срібла, що в Середньовіччі було нечастим явищем)[1]. У 1255 році Гамбург починає спільне карбування монет з Любеком з 34 футів на марку срібла[2]. У 1325 році графи Гольштейни продають Гамбургу штемпель з правом на карбування власних монет.[3]. З 1373 року Гамбург приєднався до Вендського монетного союзу і став карбувати монети встановленого союзом зразка. У 1389 році Гамбург придбав право карбувати власні монети, а не загальноімперські. Типовими монетами стали «віттени»[1].

У 1435 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд І дарував право карбувати на монетному дворі Гамбурга золоті гульдени. У 1475 році його наступник Фрідріх III підтвердив дане право із дозволом на карбування золотих дукатів[1].

У 1502 році імператор Карл V почав втручатися у справи держав Вендського монетного союзу. У 1524 році срібні марки були замінені на талери. З 1553 року в Гамбурзі почали виготовляти талери та португалези[4].

З 1613 року Гамбург отримує статус Вільного ганзейського міста з правом карбування власних монет.[1]. У 1619 році був заснований Банк Гамбурга (який у XVIII столітті отримав назву Першого жиробанку Німеччини), який працював з внутрішньою валютою розрахунків. Обчислювальним терміном для всіх валют стала банківська марка.[5]. У 1694 році Гамбург карбує монети номіналами в ½, 1 та 2 марки[6]. З 1725 року Гамбург починає знову карбувати європейські монети, які діяли за Курантною грошовою системою (нім. Kurantgeldwährung), в основному карбуючи райхсталери. У 1809 році монетний майстер Ханс Шайрвер Кнох (1805—1842) викуповує монетний двір у французького уряду, війська якого на той час окупували німецькі землі. І хоча будівля Монетного двору була спустошеною та приладдя було продано на аукціоні, майстру вдалося виготовити монети від імені міста, де марка здебільшого використовувалася як вагова одиниця[3].

У 1694 році карбувалися монети номіналами в ½, 1, 2 марки.

В Німецькій імперії:

• 1873-1889 — Малий орел на монеті: 2, 5, 10, 20 марок
• 1890-1914 — Великий орел на монеті: 2, 3, 5, 10, 20 марок

Аверс	Реверс	Номінал	Метал	Дата	Вага, гр	Діаметр, мм	Загальний тираж
		2 марки[7]	Срібло	1876–1878 1880 1883 1888	11,111	28	4 811 142 98 936 60 446 99 820
		5 марок[7]	Срібло	1875–1876 1888	27,777	38	1 215 661 40 363
		5 марок[7]	Золото	1877	1,991	17,0	441 000
		10 марок 10 марок (виготовлена в Ганновері («В»)[7]	Золото	1873	3,982	19,5	25 000
		10 марок (виготовлена в Ганновері («В»)[7]	Золото	1874	3,982	19,5	50 000
		10 марок	Золото	1874-1888	3,982	19,5	1 708 321
		20 марок[7]	Золото	1875-1889	7,962	22,5	6 239 000
		2 марки[7][8]	Срібло	1892–1893 1896 1898–1908 1911–1914	11,111	28	286 775 286 434 7 329 908 715 833
		3 марки[8]	Срібло	1908–1914	16,67	33	4 654 966
		5 марок[7][8]	Срібло	1891 1893–1896 1898–1908 1913	27,78	38	59 409 234 400 2 585 475 326 800
		10 марок[7][8]	Золото	1890 1893 1896 1898 1900-1913	3,98	19,5	245 000 246 400 344 000 1 231 398
		20 марок[7][8]	Золото	1893-1895 1897 1899-1900 1908 1913	7,98	22,5	1 817 000 500 000 1 503 000 14 491 133

У 1873 році за рішенням громадян був побудований новий монетний двір згідно із законодавством Німецької імперії. У 1873-1874 роках в Ганновері були виготовлені золоті 10-марочні монети для Гамбурга. У 1875 році запрацював новий монетний двір, який отримав дев'яту літеру латинського алфавіту «J». Ця літера позначається на грошових знаках і в нинішній час. Згідно з новими реформами загальноімперські монети від найменшого номіналу до двох марок карбувалися лише із позначкою монетного двору на них. З 1875 року монети номіналами в 2, 5, 10 та 20 марок карбувалися з гербом міста. У 1908 в обігу з'явилася монета номіналом в 3 марки, замінивши союзний талер. На початку Першої світової війни Гамбург припинив карбування монет від імені міста. Виробництво власних заготовок завершилося на виготовленні 5-марочної монети. Після поразки Німеччини в Першій світовій війні Гамбурзький монетний двір припинив карбування власних монет, і лише на загальнонімецьких монетах, до введення в обіг євро, використовувався штемпель з відміткою монетного двору. В наші часи відмітка монетного двору Гамбурга карбується на обігових, пам'ятних та інвестиційних монетах євро, крім того, Гамбург має контракти з неєвропейськими державами на виготовлення їхніх валют[3].

Зріст гіперінфляції в повоєнний та післявоєнний періоди через дефіцит дрібних, а згодом і великономінальних грошових знаків, сприяв появі великих обсягів місцевих нотгельдів та токенів. Вартість коштовних металів швидко зростала, а через брак робочих рук значно скоротилося карбування грошей на монетних дворах. Довоєнна валюта швидко поосідала у скринях населення, мідні та нікелеві монети в більшій кількості йшли на переплавлення з яких виготовляли продукцію та зброю для військових. Влада більшості німецьких держав намагалися обмежити, або навіть заборонити випуски «надзвичайних» грошей, натомість вимагаючи еквівалентні депозити реальними грошима. Але в більшості випадках ігнорувалися місцеві випуски нотгельдів. У 1919-1921 роках почали випускатися бони великих номіналів від 1 марки і далі, названими «Гросгельдами» (нім. Grossgeld). Усього таких «купюр» надрукували приблизно 5 тисяч у 579 містах. У 1923 і 1924 роках налічувалося 3660 різновидів нотгельд від 562 емітентів. Більш неофіційні випуски називалися міфічними, або фальшивими. Найчастіше такі нотгельди зустрічалися у Гамбурзі. Сучасні колекціонери не особливо переймаються питанням, які з нотгельдів були «міфічними» та випускалися здебільшого для колекціонерів, а які випускалися на законних підставах. Багато міст та їхні місцеві установи, керовані жадобою легкої наживи, випускали нотгельди спеціально для колекцій в обхід законодавчих правил. Найбільш відомим зловживанням були:

• а) перевищення обсягу випуску;
• б) порушення термінів викупу;
• в) масовий випуск нотгельд дрібними підприємцями;

У північно-західній частині Гамбурга фантастичні нотгельди виготовлялися 40-ма громадами, у Мекленбурзі 70-ма громадами. Фактично на всіх купюрах були зображені малюнки художників на теми Мекленбурзького письменника Фріца Рейтера (1810—1874), який описував побут місцевих селищ. Найневдалішою ідеєю з історії нотгельдів стала Гамбургська уявна «Гольдмарка» (нім. Goldmark), яка за колишнім курсом 1914 року прирівнювалася до долара. За тим курсом 4²/₁₀ марки = 1 долару. Але, незважаючи на свою назву, ця марка ніколи не була забезпечена справжнім золотом[9].

• Металеві токени: ¹/₁₀₀, ⁵/₁₀₀, ¹/₁₀ марки, 1923 рік;
• Металеві нотгельди: 200.000, ½ мільйони марок. 1923 рік;
• Паперові нотгельди (найпоширеніші):
  • Harburg: 50 пфенігів, 1921;
  • Altralschtadt: 2 марки, 1922 рік;
  • Hugo Stinnes Linien: 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000 марок, 1923 рік;
  • Hamburg: 20, 25, 50 пфенігів, випуск 1920 року; 25, 50, 75 пфенігів, 1, 2 марки, випуск 1921 року; 1, 10, 25, 500 марок, випуск 1922 року; 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000, 50.000.000, 100.000.000, 1.000.000.000, 5.000.000.000, 10.000.000.000 марок, випуск 1923 року;

• 
  Токен номіналом в ¹/₁₀₀ марки, 1923 року. Тираж — 9.128.000. Діаметр — 20, 5 мм. Метал — алюміній
• 
  Токен номіналом в ⁵/₁₀₀ марки, 1923 року. Тираж — 8.100.000. Діаметр — 23 мм. Метал — алюміній
• 
  Токен номіналом в ¹/₁₀ марки, 1923 року. Тираж — 8.600.000. Діаметр — 26,5 мм. Метал — алюміній
• 
  Нотгельд номіналом в ½ мільйонів марок, серпень 1923 року. Діаметр — 28 мм. Вага — 2, 0 гр. Метал — алюміній
• 
  Нотгельд номіналом в 40 пфенігів, 1920. Матеріал — порцеляна
• 
  Нотгельд номіналом в 1 марку, 1921 року
• 
  Нотгельд номіналом в 1,05 голдмарок/¼ долари, листопад 1923 року

• The Account Books of the Reimarus Family of Hamburg, 1728—1780 (2 vols.). August 2015. ISBN 978-90-04-22782-8 (англ.)
• Heinz Fengler. Transpress Lexikon Numismatik. Verlag für Verkehrswesen. Berlin 1988, ISBN 3-344-00220-1 (нім.)

• Гамбургський монетний двір
• Від марок до євро. Історія карбування монет на Гамбурзькому монетному дворі
• Каталог нотгельдів Гамбурга
• Історія Гамбурга
• НумізПедія. Гамбургська марка
• Каталог нотгельдів Гамбурга

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.