Гамма-астрономія

Гамма-астрономія (γ-астрономія) — розділ астрономії, що вивчає космічні об'єкти за їх гамма-випромінюванням.

Основні параметри

Гамма-промені являють собою короткохвильову найенергетичнішу частину електромагнітного випромінювання (енергія фотонів більша 100 кеВ)[1].

Діапазон гамма-випромінювання поділяють на такі ділянки[1]:

  • м'яке — з енергією від 0,1 до 5 МеВ
  • проміжної енергії — від 5 до 50 МеВ
  • жорстке — від 50 МеВ до 10 ГеВ
  • надвисоких енергій — понад 10 ГеВ

Атмосфера Землі поглинає та розсіює гамма-випромінювання на висотах 30—50 км, тому спостереження космічного гамма-випромінювання здійснюють або з висотних аеростатів, або з космічних апаратів за допомогою гамма-телескопів. Фотони надвисоких енергій можна реєструвати з поверхні землі шляхом спостереження черенковського випромінювання високоенергетичних частинок, які утворюються під час взаємодії таких фотонів з атмосферою[1].

Історія

Перші дані про γ-випромінювання космічного походження було отримано за допомогою гамма-телескопа, встановленого на ШСЗ OSO-3[2]. На початку 1970-их було запущено серії військових супутників «Вела», які мали детектувати можливі ядерні випробовування чи застосування ядерної зброї на Землі. Однак, через деякий час після запуску супутники почали реєструвати високоенергетичні промені космічного походження[3]. Спочатку це було випромінювання сонячних спалахів, а пізніше — гамма-спалахи[1].

Походження космічного гамма-випромінювання

Гамма-промені утворюються під час спалахів наднових, анігіляції позитронів, утворенні чорних дір та внаслідок розпаду радіоактивних ізотопів у космосі. Наприклад, під час гравітаційного колапсу наднової SN 1987A утворилася значна кількість радіоактивного Со-56, який вибухом було викинуто в навколишній простір. Його розпад супроводжувався випромінюванням гамма-квантів, які спостерігалися як «післясвітіння». Втім, вважається, що більша частина космічних гамма-променів утворюється не внаслідок радіоактивного розпаду, а шляхом прискорення електронів та внаслідок електрон-фотонних взаємодій, тобто, у процесах, аналогічних до утворення рентгенівських променів, але на вищих енергіях.

Див. також

Джерела
  1. Гамма-астрономія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 98—99. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Гамма-телескоп // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 99. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Schilling, 2002, с. 12-13.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.