Ганноверський штадтбан

Першій трамвай на кінні тязі з'явився в місті в 1872 році, у наступні роки дві приватні компанії продовжували розширяти маршрути конки. В 1892 році компанії злилися в одну, і вже наступного року почалася електрифікація ліній яка тривала до 1903 року.

В ті часи мережа активно розвивалася, постійно відкривалися нові лінії так що вже у 1901 році довжина маршрутів складала 163 км.

Проблеми почалися в середині 1950-х років. Зі збільшенням кількості автомобілів у місті трамваям стало тісно на вузьких центральних вулицях міста, почалися затори на дорогах. Щоб вирішити цю проблему почалася розробка проектів перенесення трамвайних колій в центрі під землю. Перші проекти передбачали будівництво одноколійного кільцевого тунелю під центром міста, від якого б розходилися в різні боки лінії. Але розрахунки довели що пропускна спроможність такого тунелю буде недостатньою для Ганноверу, тому вирішили будувати декілька тунелів що перетинатимуться в центрі. Будівництво розпочалося 16 листопада 1965 року, спочатку проектом передбачалося будівництво класичного метрополітену. На початку 1970-х років, через дуже велику вартість робіт проект змінили на користь будівництва метротраму з підземними ділянками в центрі та реконструйованими колишніми трамвайними лініями на околицях. Більшість тунелів в місті будувалися відкритим способом. Перша нова лінія відкрилася у 1973 році, але до 1975 року використовувалася як частина трамвайної лінії 1.

Перший тунель відкрито у вересні 1975, тоді ж офіційно відкрилася перша лінія штадтбану. В наступні роки відбувалась поступова адаптація існуючих трамвайних ліній під вимоги штадтбану, будувалися високі платформи для потягів ЛРТ та відокремлювалися від проїжджої частини колії.

Мережа ліній штадтбану охоплює практично все місто та сполучає Ганновер з найближчими містами Гарбзен, Ізернгаген, Лаатцен та іншими що входять до району Ганновер. Зі 127 км мережі 19 прокладені в тунелі, 88 км наземні що проходять по відокремлені від іншого транспорту ділянці та 20 км по проїжджій частині. Основу системи складають три тунелі в центрі що позначаються літерами А , B , C  та кольором. В місті 12 постійно працюючіх лінії та ще 2 лінії що працюють нерегулярно. Наземні платформи довжиною 70 метрів, більшість підземних станцій мають платформи довжиною 88 метрів, але декілька підземних станцій мають платформу довжиною 103 метра.

Штадтбан працює з 4:00 до 1:00, в ніч з п'ятниці на суботу та з суботи на неділю цілодобово без нічної перерви. Інтервал руху на околицях від 15 хвилин тоді як в центрі де сходяться всі лінії іноді не перевищує 2 хвилин.

• Ганноверський штадтбан на UrbanRail.net
• Транспортна асоціація міста