Конка

Ко́нка (кінно-залізнична міська дорога) — різновид громадського транспорту кі́нного трамва́я, який широко використовувався до переходу залізниці на парову, теплову, електричну або канатну тягу. Найчастіше конку використовували як міський транспорт; кінний трамвай був попередником електричного трамваю.

Кінний трамвай у Нью-Йо́ркуу, 1895

Кінний трамвай мав закритий (літній відкритий) вагон, іноді двоповерховий із відкритим верхом (імперіал). Вагон рейковою колією тягнула пара коней, керована кучером. У місцях, де лінії трамвая перетинали круті підйоми екіпажі очікували форейтори (зазвичай підлітки), які підпрягали ще 1—2 пари коней і допомагали подолати складне місце, потім на рівному місці випрягали додаткових коней.

Пасажирська служба
Уельс, залізниця Суонсі і Мамблза запустила перший у світі пасажирський трамвайний сервіс

Перша у світі рейкова пасажирська служба почала діяти на залізниці Суонсі і Мамблза в Уельсі, із використанням спеціально розроблених вагонів і існуючої лінії збудованої для вантажних перевезень на кінній тязі. Пасажири перевозились по маршруту між Ойстермаутом, Мамблзом і корабельними доками в Суонсі з 1807.

У США найперший трамвай з'явився 26 листопада 1832 року на залізниці Нью Йорка і Гарлема.[1] Перші трамваї використовували коней і іноді мулів, зазвичай двох в парі, для тяги візка. Подекуди, пробували інших тварин, навіть людей у надзвичайних ситуаціях. До середини 1880-х, в ЗДА існувало 415 компаній вуличних залізниць, які викрористовували понад 6 000 міль шляхів і перевозили 188 мільйонів пасажирів на рік із використанням конок.

В 1861 конка замінила кінні омнібуси як різновид громадського транспорту в Торонто. Починаючи з 1892 електричні трамваї з'явились в Торонто і до 1894 вулична залізниця Торонто припинила використання конки.

Двокінний трамвай в Лондоні, близько 1890

Незважаючи на ранній старт, пройшло багато років, поки конка стала широко використовуватись у Британії; американець Джордж Френсіс Трейн в 1860 запровадив її у Беркенгеді та Лондоні де скоро стикнувся із спротивом. Також він брав участь у створені недовговічної конки в Корку, Ірландія.[2] Хоч його конку і полюбляли пасажири, його дизайн мав рейки, що знаходились над рівнем дороги і чинили перешкоди дорожному рухові. В 1861 Трейн був заарештований і судимий за псування лондонських вулиць.[3] Актом від 1870 парламент подолав всі законні перешкоди шляхом визначення відповідальності, а саме вказівкою трамвайним компаніям відповідати за стан дорожного полотна між рейками і трохи поза ними, і вже за наступні три десятиліття було створено багато місцевих трамвайних компаній. Вони використовували вагони на кінній тязі, потім заміненій канатною, паровою або електричною. Багато компаній використовували частково закриті двоповерхові трамваї з двома кіньми. Остання конка зникла з вулиць Лондона в 1915.

Площа Дам, Амстердам, приблизно 1900

В континентальній Європі перші кінні рейкові візки почали діяти з 1828 на чеській залізниці. Значного поширення вони набули з середини 1860-х, багато міст побудувало нові мережі.

Перший на території України кінний трамвай було відкрито у Львові 3 травня 1880 року. З 5 травня введена оплата проїзду.

Газета «Діло» з цього приводу писала:

« Львівський трамвай розпочав 5 травня правильний рух по квитках з площі Митної до казарм Фердинанда. Кожні 9 хвилин від'їжджає вагон від переду казарм. П'ять вагонів будуть їздити 19 разів щодня, отже 95 разів можуть сідати пасажири на станціях, де зупиняється вагон. Спочатку всі вагони трамвая були у всякій порі дня битком набиті. Зрештою, більшість сідала з цікавості

Колії були дубовими. Їх ширина — 1000 мм. Персонал нараховував 70 осіб.[11]

Проблеми конки включали факт того, що кожна тварина могла працювати лише певну кількість годин на добу і вимагала утримання і догляду в інший час і в вихідні. Також виникала задача збереження і знищення величезної кількості гною. Через необхідність тягнути важкий візок наповнений людьми коні не могли працювати більше чотирьох або п'яти годин поспіль, також набуті через роботу хвороби не давали коням працювати постійно. Багато ліній вимагало по десятеро коней в стайні на кожен візок.

Див. також

Примітки
  1. Middleton, William D. (1967). The Time of the Trolley, pp. 13 and 424. Milwaukee: Kalmbach Publishing. ISBN 0-89024-013-2.
  2. Tram Tracks Through Cork, Walter McGrath, Tower Books, Cork, 1981
  3. Police News, The Times, 27 Mar 1861
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.