Ганнон (син Бомількара)

Ганнон (*д/н — після 202 до н. е.) — військовий діяч Карфагенської держави часів Другої Пунічної війни. Часто плутається з Ганноном Старшим.

Ганнон
Народився 3 століття до н. е.
Помер невідомо
Діяльність військовий керівник
Військове звання генерал
Батько Бомількар (суфет Карфагену)

Життєпис

Походив зі знатного роду. Син Бомількара, суфета Карфагенської держави, та доньки Гамількара Барки. Брав участь у військових кампаніях свого дядька Ганнібала на Піренейському півострові. З початком Другої Пунічної війни у 218 року до н. е. долучився до походу на Апеніни. Коли армія Ганнібала досягла західного берегу Рони, почалася підготовка до переправи. Військо галлів (вольків-арекамиків) зібралося на східному березі, щоб перешкодити карфагенянам. Ганнон повів невеликий загін, щоб переправитися на півночі, непомітно для галлів. Загін форсував річку на невеликих плотах і рушив на південь, до місця переправи основних сил карфагенян. Ганнон подав димовий сигнал Ганнібалу, що його люди на місці і готові до атаки. Тоді Ганнібал став переправляти свою кінноту на човнах; як тільки перші вершники наблизилися до східного берега, галли рушили до них, готуючись знищити їх. У цей момент загін Ганнона атакував ворогів з тилу, викликавши паніку серед них. Побачивши, що вони опинилися в лещатах, галли розбіглися.

216 року до н..е в битві при Каннах Ганнон командував нумідійською кіннотою на правому фланзі карфагенян. Разом з кіннотою Гасдрубала на лівому фланзі, переміг римську кінноту, оточивши з тилу римську піхоту. Це призвело до загального успіху карфагенян.

В подальшому, ймовірно, діяв постійно під орудою Ганнібала. Ймовірно 212 року до н.е. відправлений на Сицилію для допомоги Епікіду та Гіппократу. Отаборився в Аграганті. Його начальник нумідійської кінноти Мутон почав здійснювати потужні рейди до східної Сицилії, паралізувавши діяльність римлян. Через ревнощі до його успіху Ганнон відсторонив Мутона від командування. Через це у битві на річці Гімера проти консула Марка Клавдія Марцелла нумідійці відмовилися брати участь у бою. Внаслідок чого карфагеняни зазнали поразки. Повернувся до Аграганту, де тримався до 210 року до н.е., після чого втік до Карфагену.

Лише у 203 році до н. е. знову з'являється як незалежний командувач. До того, ймовірно, був відправлений до Карфагену з метою домогтися отримати підкріплення для війська в Італії, але марно. В цей час Гасдрубал Ґісґон зазнав поразки від римлян. Ганнон доклав зусиль для відновлення карфагенського війська, при цьому не вступав у сутички з римлянами. Дочекався прибуття Ганнібала, якому передав командування. Ймовірно, брав участь у битві при Замі 202 року до н. е. Подальша доля невідома.

Джерела

  • Lazenby, J. F. (1978). Hannibal's War: A Military History of the Second Punic War. London: Aris and Phillips. ISBN 0-85668-080-X.
  • Huss, Werner (1985), Geschichte der Karthager, Munich: C.H. Beck, ISBN 9783406306549.
  • Howard H.Scullard, Storia del mondo romano. Dalla fondazione di Roma alla distruzione di Cartagine, vol.I, Milano, BUR, 1992, ISBN 9788817119030.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.