Ганс Дельбрюк

Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück)
нім. Hans Delbrück
Ім'я при народженні нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück
Народився 11 листопада 1848(1848-11-11)
Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія
Помер 14 липня 1929(1929-07-14) (80 років)
Берлін Німеччина
Поховання
Груневальдський цвинтарd : 
Місце проживання
/ Берлін Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність політик, військовий історик, історик, викладач університету
Alma mater Гейдельберзький університет, Грайфсвальдський університет, Боннський університет
Галузь Воєнна історія
Заклад Берлінський університет
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd і член Палати представників Пруссіїd
Звання професор
Ступінь докторський ступінь[1]
Аспіранти, докторанти Martin Jahnd
Відомий завдяки: автор класичних праць з воєнної історії
У шлюбі з Lina Thierschd
Діти Emmi Bonhoefferd, Макс Дельбрюк і Justus Delbrückd
Нагороди
Автограф
 Ганс Дельбрюк у Вікісховищі

Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück; 11 листопада 1848, Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія — 14 липня 1929, Берлін) — німецький воєнний історик та політик, батько нобелівського лауреата, фізика Макса Дельбрюка.

Сфера наукових інтересів Г. Дельбрюка — історія воєнного мистецтва з найдавніших часів до початку ХХ віку.


Біографія

Народився в сім'ї окружного судді, серед представників родини якого також було багато військових.

Навчався у Гейдельберзькому, Грайфсвальдському та Боннському університетах.

Солдатом брав участь у франко-прусській війні 1870—1871, в цей час перехворів тифом. Після війни повернувся до Боннського університету щоб захистити дисертацію, присвячену середньовічному німецькому хроністу Ламберту Герсфельдському[2] (захист відбувся 1873 р.[3]).

У 1881 отримав призначення в Берлінський університет, в якому пропрацював до 1921[4].

Дельбрюк вів активну суспільно-політичну діяльність, він був членом прусської палати депутатів у 1882–1885 рр., а в 1884–1890 рр. — депутатом в рейхстазі. Належав до партії вільних консерваторів[3].

Г. Дельбрюк як історик воєнного мистецтва

Літературна діяльність Г. Дельбрюка розпочалася з публікації біографії генерала-фельдмаршала А. фон Гнейзенау (в 2-х тт., 1-й том — Берлін, 1864). Після цього він підготував декілька монографій з історії воєнного мистецтва. У 1900 році вчений приступив до написання найголовнішої праці його життя — багатотомної «Історії воєнного мистецтва в рамках політичної історії». Перший її том з'явився в Берліні 1900 року, а останній, четвертий — там же 1920 р.

На початку 1930-х рр. «Історію воєнного мистецтва…» Дельбрюка почали перекладати російською мовою в СРСР.

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118524518 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Див.: Hans Delbrück. Üeber die Glaubwürdigkeit Lamberts von Hersfeld (1873).
  3. Дельбрюк, Ганс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Спб., 1893. — Том Х. — С. 346—347.
  4. Дельбрюк (Delbrück), Ханс Готлиб Леопольд (11-XI.1848—14.VII.1929) // Советская Историческая Энциклопедия. В 16 — ти томах // Гл. ред. Жуков Е. М. — Том 5: Двинск — Индонезия. — Москва, 1964. — 492 c. — С. 85.

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.