Ганс Пельціг

Ганс Пельціг (нім. Hans Poelzig; *30 квітня 1869(18690430), Берлін — 14 червня 1936, там само) — німецький архітектор, художник і сценограф.

Ганс Пельціг
нім. Hans Poelzig[1]
Народження 30 квітня 1869(1869-04-30)
Смерть 14 червня 1936(1936-06-14) (67 років)
Берлін
Поховання
Alter Friedhof Wannseed : 
Релігія лютеранство[1]
Національність німець
Країна
(підданство)		  Німецький рейх[2][1]
Навчання Technische Hochschule Berlind (1893)[1] і Берлінський технічний університет
·Carl Schäferd[1], Hugo Hartungd[1] і Friedrich Adlerd[1]
Діяльність архітектор, викладач університету, Однорічник, construction officer, художник, дизайнер
Праця в містах Вроцлав, Любонь, Зальцбург, Ганновер, Франкфурт-на-Майні, Берлін
Архітектурний стиль експресіонізм
Найважливіші споруди IG Farben Buildingd[1], Haus des Rundfunksd[1], Kino Babylond[1], Chemical Plant Lubońd[1], Mosaikbrunnend, Geschäftshaus Junkernstraßed, Four Domes Pavilion, Wrocławd і IG Farben
Членство Deutscher Werkbundd[1] і Der Ringd[1]
Заклад Technische Hochschule Berlind[1], Staatliche Akademie für Kunst und Kunstgewerbe Breslaud[1], Q101068404?[1] і Берлінська академія мистецтв[1]
Учні Helmut Hentrichd, Erich Boltensternd[3] і Dieter Oesterlend[4]
Нагороди

honorary doctorate from the University of Stuttgartd

Q1706332? (1896)

Діти ·Ruth Poelzigd[1] і Peter Poelzigd[1]
 Ганс Пельціг у Вікісховищі

Біографія

Освіта

У 1903 році він став учителем і директором в Бреславській академії мистецтв і дизайну (сьогодні Вроцлав, Польща). У 1920—1935 викладав у Берлінському технічному університеті. Директор департаменту архітектури Прусської Академії Мистецтв у Берліні.

Кар'єра

Після закінчення архітектурної освіти на рубежі 19 століття, Пельціг спроектував багато промислових будівель. Він спроектував Вежу Верхньої Сілезії заввишки 51,2 м у Позені (нині Познань) на промислову ярмарку в 1911 році. Пізніше вона стала водонапірною вежею. Він був призначений архітектором міста Дрезден в 1916 році. Пельціг був впливовим членом Німецького веркбунду — об'єднання архітекторів, майстрів декоративного мистецтва та промисловців.

Пельціг був також відомий через редизайн інтер'єру Берлінського Театру у 1919 році для Веймарської імпресаріо Макса Рейнхардта. З його Веймарськими сучасниками — Бруно Таутом та Ернстом Маєм, робота Пельціга пройшла через експресіонізм та Нову речевість у середині 1920-х років, до традиційнішого, економного стилю. У 1927 році він був одним з учасників у першому проекті Міжнародного Стилю, Вайсенхоф в Штутгарті. У 1920 він працював в «Studio Poelzig» у партнерстві зі своєю дружиною Марлен (1894—1985). Пельціг також розробив в 1929 році Будинок Мовлення у передмісті Берліна Шарлоттенбург, пам'ятка архітектури, і холодної війни та інженерних історії.

Універмаг на Юнкерштрассе, Вроцлав
IG Farben Building, Франкфурт-на-Майні

Одна з найвідоміших будівель Пельціга є IG Farben Building, завершена в 1931 році як адміністративна будівля для IG Farben у Франкфурті-на-Майні, тепер відома як корпус Франкфуртського університету.

У березні 1945 року будинок зайняли американські війська союзників на чолі з Ейзенхауером, який став їх штаб-квартирою, і залишився в руках американців до 1995 року.

Деякі з його проектів так ніколи ніколи і не були побудовані, зокрема це Палац Рад і штаб-квартира Ліги Націй у Женеві.

Пельціг помер у Берліні 14 червня 1936 року.

Будівлі
  • 1901 — шпиль церкви, Вроцлав
  • 1904 — сімейний будинок з садовим павільйоном для виставки декоративно-прикладного мистецтва
  • 1908—1908 — житлові будинки, на розі Мензельштрассе і Вольфштрассе у Вроцлаві, (в даний час Штабова і Поштова)
  • 1908 — житловий будинок, Гогенцелернштрассе, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1907—1909 — комерційні офіси і магазини, Гогенцелернштрассе, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1911 — завод сірчаної кислоти у Любоні
  • 1911 — зерносховище і критий ринок у Любоні
  • 1911 — Виставковий зал і вежа в Познані для промислового ярмарку
  • 1912 — Універмаг на Юнкерштрассе, Вроцлав (нині вул. Жертв Освенціма пол. Ofiar Oświęcimskich)
  • 1913 — Виставковий зал, винний ресторан, альтанки для виставки, Вроцлав (зараз частина Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Зал Сторіччя»)
  • 1919 — Великий Драматичний театр в Берліні
  • 1920 — театр для фестивалю у Зальцбурзі
  • 1924 — Офісна будівля, Ганновер
  • 1927 — Deli cinema, Вроцлав (будівля не існує)
  • 1929 — Haus Rundfunks DES (Радіо Станція), Шарлоттенбург
  • 1931 — IG Farben Building, Франкфурт-на-Майні.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс Пельціг

  1. Deutsche Biographie / Hrsg.: Bayerische Staatsbibliothek, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften — 2001.
  2. Museum of Modern Art online collection
  3. https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Erich_Boltenstern
  4. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.