Гаральд Квандт
Гаральд Квандт (нім. Harald Quandt; 1 листопада 1921, Шарлоттенбург, Веймарська республіка — 22 вересня 1967, Кунео, Італія) — німецький підприємець, пасинок Йозефа Геббельса. Учасник Другої світової війни, лейтенант люфтваффе.
Гаральд Квандт | |
---|---|
нім. Harald Quandt | |
Ім'я при народженні | нім. Harald Quandt |
Народився |
1 листопада 1921[1] Берлін, Німецький рейх[2] |
Помер |
22 вересня 1967[1] (45 років) Кунео, П'ємонт, Італія ·авіакатастрофа |
Країна | Німеччина |
Діяльність | підприємець, льотчик, військовослужбовець |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | Лейтенант |
Батько | Günther Quandtd |
Мати | Магда Геббельс |
Брати, сестри | Helmut Christian Goebbelsd, Herbert Quandtd, Holdine Kathrin Goebbelsd, Helga Susanne Goebbelsd і Hildegard Traudel Goebbelsd |
Діти (5) | Gabriele Quandt-Langenscheidtd |
Нагороди | |
Біографія
Гаральд Квандт народився в Шарлоттенбурзі в родині промисловця Гюнтера Квандта (1881—1954) і Магди Беренд Річель. Від попереднього шлюбу його батька у Гаральда були старші брати Гельмут (1908—1927) і Герберт (1910—1982). Його батьки розлучилися в 1929 році, але при цьому зберегли дружні стосунки. Після розлучення Гаральд залишився жити з батьком, але коли його мати стала першою леді Третього Рейху, Гаральд став часто з нею бачитися, а в 1934 році і зовсім переїхав до Геббельса. Живучи у них, він часто дивував оточуючих тим, що підтримував індійського націоналіста Субхаша Чандра Боса і його девіз «Дайте мені кров, а я дам вам свободу».
Під час Другої світової війни Гаральд служив у люфтваффе. У 1944 році в Італії він був поранений і заарештований союзними військами. Звільнений в 1947 році. Гаральд — єдина дитина Магди Геббельс, яка пережила війну.
Повернувшись до Німеччини, він спочатку допоміг єдинокровному братові Герберту відновити їхні сімейні фірми, потім в 1949—1953 роках вивчав машинобудування в Ганновері і Штутгарті, де також було кілька фірм, що належали його сім'ї.
Його батько помер в 1954 році, залишивши братам Герберту і Гаральду в спадок свою індустріальну імперію, завдяки чому Гаральд, незважаючи на своє походження, став одним з найбагатших жителів Західної Німеччини. До того моменту імперія Квандтів включала в себе більше 200 компаній, починаючи від текстильних фабрик і закінчуючи фармацевтичною компанією Altana AG. Їй належали 10 % акцій від Daimler-Benz і 30 % від BMW. Хоча Гаральд з братом удвох керували компаніями, Герберт більше зосередився на виробництві автомобілів в VARTA, а Гаральд в основному приділяв увагу виробництву інструментів на IVKA. Зокрема, він був дуже захоплений амфікарами, і фактично саме його смерть стала причиною припинення їх випуску.
У 1967 році Гаральд Квандт загинув в авіакатастрофі в Італії недалеко від Кунео. Після війни і аж до смерті він ні разу не давав інтерв'ю про свою матір і вітчима.
Сім'я
Дружина — Інге Баденков, дочка адвоката. Одружились в 1950 році, в шлюбі народились 5 дочок:
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Знак парашутиста Німеччини
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Нарукавна стрічка «Крит»
Джерела
- Rüdiger Jungbluth: . Campus, Frankfurt/Main 2002, ISBN 3-593-36940-0.
- Joachim Scholtyseck: . 2. Auflage. C. H. Beck, München 2011, ISBN 978-3-406-62251-9.
- Rüdiger Jungbluth: . Campus, Frankfurt/Main 2015, ISBN 978-3-593-50270-0.
Примітки
- Munzinger Personen
- німецька Вікіпедія — 2001.