Гаранян Георгій Арамович
Гео́ргій Ара́мович Гараня́н (15 серпня 1934, Москва, РРФСР — 11 січня 2010, Краснодар, Росія) — радянський і російський джазовий, класичний і естрадний альт-саксофоніст, композитор та аранжувальник; художній керівник низки музичних ансамблів, заслужений артист РРФСР (1981), народний артист Росії (1993).
| Георгій Арамович Гаранян | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 серпня 1934 |
| Місце народження | Москва, РРФСР |
| Дата смерті | 11 січня 2010 (75 років) |
| Місце смерті | Краснодар, Росія |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Громадянство | Вірменія, Росія і СРСР |
| Професії | композитор, диригент, саксофоніст, джазмен |
| Освіта | Московський державний технологічний університет «Станкін»d |
| Жанри | джаз |
| Нагороди |
    |
Член Спілки композиторів СРСР (з 1975), член Спілки кінематографістів (з 1996), лауреат Державної премії Російської Федерації (2000). Академік Кіноакадемії «Ніка».
Біографічні відомості
Після закінчення школи, у 1952 році, поступив до Московського верстатоінструментального інституту[1]. Отримавши фах інженера-механіка широкого профілю, розпочав музичну кар'єру в ансамблі «Золота вісімка». Пізніше, в 1960-х, він став грати в естрадному оркестрі Всесоюзного радіо. В цей же час у складі різних джазових ансамблів брав участь у різних фестивалях як в СРСР, так і за кордоном.
Найбільшої відомості і популярності набув в середині 1960-х років завдяки власній композиції «Балада» у виконані в складі «зоряного» квартету: Г. Гаранян (альт-саксофон, соло), О. Зубов (тенор-саксофон), К. Бахолдін (тромбон), Б. Фрумкін (фортепіано) та інші. «Балада» була розтиражована завдяки випуску всесоюзною студією грамзапису «Мелодія» окремої великої платівки під назвою «Джаз-65», де композиція Гараняна посіла центральне місце, як с точки зору композиційних якостей, так і завдяки виконанню. А сам Гаранян, як саксофоніст-альтист, на тій же платівці був представлений у складі ще декількох ансамблів.
Керував ансамблем «Мелодія». Візитною карткою ансамблю була музика популярних радянських композиторів в джазовій обробці. Перша ж пластинка була продана накладом 4 мільйони екземплярів. За 13 років роботи під управлінням Гараняна ансамбль записав 16 сольних гігантів і 9 маленьких пластинок (міньйонів). Гаранян виконував партію саксофона у фільмах «Діамантова рука», «Ми з джазу», «Осінній блюз», в мультфільмі «Ну, почекай!» і інші. Вів передачу «Джаз-клуб Георгія Гараняна» на радіостанції «Маяк», радіо Росії «Культура» та «Джем-5» на телеканалі «Культура».
Лауреат багатьох міжнародних джазових фестивалів — в Празі, Бомбеї, Гавані, Варшаві, Фінляндії, Ізраїлі. Був головним диригентом московського цирку на Кольоровому бульварі (рос. Цветной бульвар).
Був відомий не тільки як виконавець, але і як композитор: написав музику до кількох десятках фільмів, «Покровські ворота», «Вечірній лабіринт», «Рецепт її молодості», «Чарівний ліхтар», «Пампушка». У 1993 році отримав звання народного артиста Росії.
1998 року очолював Краснодарський муніципальний біг-бенд, з 2003 по 2006 роки — Державний джазовий оркестр імені О. Л. Лундстрема, потім відродив ансамбль «Мелодія» і створив на його основі Біг-бенд Георгія Гараняна (Російський державний музичний телерадіоцентр).
Автор підручника «Аранжування для інструментальних і вокально-інструментальних ансамблів».
Помер вранці 11 січня 2010 року в Краснодарській краєвій лікарні, куди був доставлений напередодні через підвищення тиску. Причиною смерті була зупинка серця внаслідок тромбу, що відірвався. До Краснодару Георгій Гаранян приїжджав для спільних виступів з композитором Мішелем Леграном і міським біг-бендом. Був похований 14 січня 2010 року на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Нагороди та відзнаки
- Заслужений артист РРФСР (1981)
- Народний артист Російської Федерації (1993)
- Кавалер ордена Пошани (1999)
- Лауреат Державної премії Російської Федерації (2000)
- Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» ІV ст. (2004)
Родина
- Батько — Арам Георгійович Гаранян (*1902—†1976)
- Мати — Віра Петрівна Корчина (*1910—†1986)
- Дружина — Неллі Закирова
- Діти — Наталія (*1960), Каріна (*1971), Вероника (*1982, падчерка, дочка Неллі Закирової)
Дискографія
- Эстрадный оркестр под упр. Олега Лундстрема. 1978
- Хорошее настроение. 1978
- Популярная мозаика. 1979
- Владимир Высоцкий. Песни. 1980
- Произведения Дюка Эллингтона. 1980
- Концерт в Бомбее. 1980
- В старых ритмах. 1980
- Танцевальная музыка советских композиторов. 1980
- Новогодний аттракцион-1. 1982
- Рецепт ее молодости. 1985
- Джаз-67. 1986
- КОГДА ТЫ УЛЫБАЕШЬСЯ… 2000
- Just for Fun. 2003
- От мелодии к мелодии. 2003
- Проверено временем. 2004
- ВЕСЬ ЭТОТ ДЖАЗ… 2004
- РОЖДЕНИЕ ОРКЕСТРА 2005
- «Караван» 2007
- «Проверено временем» выпущен фирмой «Мелодия» 2008
- СД Георгия Гараняна «Проверено временем», фирма «Мелодия» в серии «Легенды» 2008
Примітки
- Биография. Региональный Общественный Фонд развития джазового искусства Георгия Гараняна. Процитовано 13 січня 2020.