Гаркуша Анатолій Вікторович

Анато́лій Ві́кторович Гарку́ша (1929—2001) — український фахівець у галузі турбінобудування, доктор технічних наук (1983), професор (1984), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).

Гаркуша Анатолій Вікторович
Народився 5 квітня 1929(1929-04-05)
Полтава
Помер 5 грудня 2001(2001-12-05) (72 роки)
Харків
Країна  СРСР Україна
Діяльність педагог
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Заклад Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: турбінобудування
Нагороди

Життєпис

Народився 1929 року у Полтаві, 1952-го закінчив Харківський механічно-машинобудівельний інститут.

Протягом 1952—1955 років працював на Харківському турбінному заводі. Від 1955-го — у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут»; з 1984 року — професор кафедри турбінобудування.

Протягом 1967—1968 — викладач Технологічного інституту Республіки Куба.

Академік Академії наук вищої школи України, лауреат Державної премії України — «За розробку наукових основ газодинамічного удосконалення та створення високоекономічних і надійних проточних частин парових турбін потужністю 200—1000 МВт». Співавтори Аркадієв Борис Абрамович,Бабаджанян Микола Артемович, Бойко Анатолій Володимирович, Вірченко Михайло Антонович, Галацан Віктор Миколайович, Гнесін Віталій Ісайович, Піастро Анатолій Михайлович.

Опубліковано його 162 наукові роботи, з них 2 монографії.

Зареєстровано 24 авторських свідоцтва та 4 міжнародні патенти на винаходи.

Нагороджений почесним знаком вищої школи СРСР «За відмінні досягнення у роботі».

Напрями наукових досліджень

  • аеродинамічні процеси у лопаткових решітках та ступенях турбін
  • закономірності відривних течій й методи управління відривами потоку у каналах складної форми
  • питання оптимізації аеродинамічних та конструктивних характеристик проточної частини турбомашин.

Серед робіт:

  • «Дослідження закрученого потоку в кільцевому каналі з несподіваним розширенням», 1980, у співавторстві
  • «Аеродинаміка проточної частини парових турбін», 1983,
  • «Перемінний редим роботи парових турбін», 1989, у співавторстві,
  • «Аеродинаміка проточної частини парових та газових турбін: розрахунки, дослідження, оптимізація, проектування», 1999, у співавторстві.

Як педагог підготував 9 кандидатів наук.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.