Гарольд Лоу

Командер Гарольд Годфрі Лоу (англ. Harold Godfrey Lowe; нар. 21 листопада 1882 пом. 12 травня 1944) валійський морський офіцер, був п'ятим корабельним офіцером «Титаніка» під час його єдиного рейсу.

Гарольд Годфрі Лоу
Harold Godfrey Lowe
Народився 21 листопада 1882(1882-11-21)
Лленрос, Карнарвоншир, Уельс
Помер 12 травня 1944(1944-05-12) (61 рік)
Дедженву, Конві, Уельс
Громадянство  Велика Британія
Національність валієць
Діяльність судноплавство
Відомий завдяки п'ятий корабельний офіцер «Титаніка»
Знання мов англійська
Учасник Перша світова війна
Посада корабельний офіцер
Військове звання командир
Батько Джордж Лоу
Мати Генрієтта Лоу
У шлюбі з Еллен Маріон Вайтгауз
Діти (2) Флоренс Лоу та Гарольд Лоу-молодший

Біографія

Гарольд Лоу народився 21 листопада 1882 року у Лленросі, Карнарвоншир, Уельс, в сім'ї Джорджа та Генрієтти Лоу. Батько був валлійцем, матианглійкою. Гарольд був третім з восьми дітей у родині. У віці 14 років він втік з дому в Бармоут, де відвідував школу, і вступив на службу до торгового флоту, який працював уздовж узбережжя Західної Африки. Лоу розпочав кар'єру моряка у якості юнги на борту прибережної шхуни. У 1906 році він пройшов сертифікацію і отримав сертифікат другого помічника, потім, в 1908 році, він став першим помічником капітана. Тоді ж почав працювати на компанію «White Star Line». У 1911 році отримав сертифікат капітана і, за його власними словами, «треба отримувати досвід роботи на невеликих вітрильниках, далі переходячи до більш великим кораблів».[1] Він служив в якості третього офіцера на суднах «Belgic» і «Tropic», у березні 1912 року призначений на «Титанік» у якості п'ятого офіцера, де мав здійснити перший у кар'єрі трансатлантичний перехід.

Служба на «Титаніку»

Під час виходу лайнера в море зі Саутгемптона 10 квітня 1912 року Лоу ніс вахту на містку.[1] 14 квітня 1912 року, в ніч аварії, Гарольд Лоу о 20:00 передав вахту колезі, шостому помічникові капітана Джеймсу Муді. Лоу спав у своїй каюті, коли лайнер зіткнувся з айсбергом о 23:40. Від зіткнення він не прокинувся, його вдалося розбудити тільки за півгодини. Коли Лоу прокинувся і зрозумів ситуацію, він відразу ж одягнувся, узяв револьвер і приступив до служби. Третій офіцер Герберт Пітман звинуватив Лоу в перезавантаженості шлюпки №5. Під час її спуску офіцер Лоу накричав на директора-розпорядника «White Star Line» Брюса Ісмея, який маніакально квапив його.

Близько 1:30 ночі Лоу розмовляв з шостим помічником Муді. Хоча спускали рятувальні шлюпки №№14 і 16 по лівому борту судна, обидва офіцери вважали, що в них повинен бути хтось з офіцерів. Муді наполягав, що Лоу повинен перебувати в шлюпці №14, а він в №16. До моменту спуску шлюпки дифферент судна вже явно вказував на те, що пароплав потоне. При спуску шлюпки Лоу вистрілив три рази з револьвера, щоб не допустити проникнення в неї чоловіків.[1]

Після спуску Лоу наказав шлюпці відплисти на 140 метрів від «Титаніка». Коли о 2:20 ночі судно затонуло, Лоу почав збирати кілька рятувальних шлюпок разом. Він хотів повернутися, щоб підібрати тих, хто вижив, але були побоювання затоплення пасажирами, які опинилися у воді. Лоу перерозподілив врятованих по шлюпках, звільнивши одну з них.[1] Однак ніхто з пасажирів і членів команди не хотів повернутися назад. Неохоче він чекав, поки крики затихнуть. Коли він повернувся, щоб підібрати тих, хто вижив, то зміг врятувати тільки чотирьох осіб, один з яких помер пізніше в ту ніч. Шлюпка Лоу була єдиною, яка повернулася за рештою людей, які перебували у крижаній воді. Після цього на човні були встановлені вітрила (Лоу єдиний використовував вітрила в ту ніч). Завдяки вітру він встиг врятувати вцілілих зі складною шлюпкою А і взяв на буксир складну шлюпку D. Лоу і його флотилія були підібрані вранці «Карпатією». На фотографії, зробленій одним з пасажирів Карпатії, ясно видно, що Лоу стоїть біля керма шлюпки №14.[2] Він залишався в шлюпці до тих пір, поки не переконався, що щогла і вітрила правильно встановлені.

Офіцер разом з іншими пасажирами був врятований лайнером «Карпатія» і доставлений на пірс №54 в Нью-Йорку 18 квітня. Там він давав свідчення на засіданні Американського слідчого комітету. Як і іншим його колегам, Лоу було дозволено покинути Нью-Йорк 2 травня. Після повернення до Британії він давав свідчення на засіданні Британського слідчого комітету.

Після «Титаніка»

У вересні 1913 року Гарольд Лоу одружився з Еллен Маріон Вайтгауз, у шлюбі з якою народилося двоє дітей, Флоренс Жозефіна і Гарольд Вільям. Він служив в Королівському військово-морському флоті під час Першої світової війни, досяг рангу командера, і, вийшовши на пенсію, переїхав з родиною в Дедженву.[1]

12 травня 1944 року Гарольд Лоу помер у Дедженву у віці 61 року.

Див. також

Екіпаж «Титаніка»

Примітки

  1. http://www.encyclopedia-titanica.org/biography/1350/>
  2. Photo taken by Carpathia passenger of Lowe at tiller of lifeboat 14 (JPG). Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 12 серпня 2007.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.