Гарсія I (король Леону)
Гарсія I (*García I, бл. 871 —19 січня 914) — перший король Леону у 910-914 роках.
Гарсія I | |
---|---|
| |
Народився | 870 |
Помер |
19 березня 914 або 914 Самора, Кастилія і Леон, Іспанія |
Поховання |
|
Країна | Леон |
Діяльність | політик |
Титул | король |
Посада | King of Leond |
Термін | 910—914 роки |
Попередник | Альфонсо III |
Наступник | Ордоньйо II |
Конфесія | католицтво |
Рід | династія Астур-Леон |
Батько | Альфонсо III |
Мати | Хімена Памплонська |
Брати, сестри | Фруела II і Ордоньйо II |
У шлюбі з | Муніадона Муньєс |
Життєпис
Походив з династії Астур-Леон (Альфонсес). Син Альфонсо III, короля Астурії, та Хімени Памплонської. Про молоді роки й освіту інфанта немає відомостей.
У 880 році Гарсія підняв заколот проти батька, але у 884 році його перемогли королівські війська. Після цього Гарсію було запроторено до в'язниці. У 910 році мати Гарсії, об'єднавшись з іншими синами і грандами на чолі із Муньйо Нуньєсом, організувала змову і повалила Альфонса. Останній вимушений був розділити королівство між синами. При цьому Гарсія отримав землі навколо давньоримського поселення Леон. Воно стало основою Леонського королівства.
У 911 році здійснив військовий похід проти Кордовського емірату, сплюндрувавши околиці Толедо. Того ж року змусив до покори братів Ордоньйо Галісійського та Фруели Астурійського.
У 912 році за наказом Гарсія I на північному березі Дуеро були побудовані фортеці Роа, Осма і Сан-Естебан-де-Гормас. У 914 році король здобув важливу перемогу над мусульманами у битві при Арнедо, але незабаром несподівано помер, не залишивши спадкоємців. Королівство Леон успадкував його брат Ордоньйо II.
Джерела
- Rodríguez Fernández, Justiniano (1997). Reyes de León (I). García I, Ordoño II, Fruela II y Alfonso IV. Volumen 28 de la Colección Corona de España (1ª edición). Burgos: a Olmeda. ISBN 84-920046-8-1.
- Peter Truhart, Regents of Nations, K. G Saur Münich, 1984—1988 (ISBN 359810491X), Art. " Europe/Southern Europe Europa/Südeuropa ", p. 3175
- Rafael Altamira, il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515